Ісландія готується до вирішального референдуму 29 серпня 2026 року, який може відкрити шлях до її вступу до Європейського Союзу. Країна розглядається як бажаний кандидат для Брюсселя, що дозволить їй потенційно випередити інших претендентів, таких як Україна чи Чорногорія.
Референдум про вступ до ЄС та унікальна позиція Ісландії
400 тисяч ісландців вирішать, чи розпочинати переговори про членство в ЄС. У разі позитивного рішення, після переговорів відбудеться ще один референдум щодо прийняття остаточної угоди. Для ЄС Ісландія є привабливим партнером: країна без значних проблем корупції, воєнних конфліктів та міграційних криз, а також важливий стратегічний форпост в Арктиці. Рейк’явік вже глибоко інтегрований у європейський простір через Європейську економічну зону, Шенгенську зону та Європейську асоціацію вільної торгівлі, що забезпечує доступ до єдиного ринку та вільне переміщення товарів, послуг і капіталу.
Чому Ісландія знову заговорила про Євросоюз?
Рішення щодо прискорення референдуму пов’язане з кількома чинниками, хоча головним є економіка:
- “Фактор Трампа”: Заяви екс-президента США Дональда Трампа щодо Гренландії та жарти посла США про Ісландію як 52-й штат викликали занепокоєння на острові. Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердюр Гуннарсдоттір наголосила на важливості об’єднання малих і великих країн ЄС.
- Економічна нестабільність: Бажання перейти на євро пов’язане з нестабільною ісландською кроною, високою інфляцією та дорогими кредитами. Прихильники ЄС вважають, що тісніша інтеграція здатна зменшити валютні ризики, полегшити торгівлю та знизити вартість життя.
- Геополітичні зміни: Вторгнення Росії в Україну також вплинуло на зміну політичного курсу в Ісландії, яка не має власної армії, але є членом НАТО.
Історичні перепони: Рибальство як ключовий фактор
Ісландія вже подавала заявку на вступ у 2009 році після важкої фінансової кризи, і переговори просувалися досить швидко. Проте у 2015 році країна відкликала свою заявку через побоювання щодо втрати контролю над рибальськими квотами. Рибальство є невід’ємною частиною національної економіки (забезпечує близько 8% ВВП, 40% експорту) та способу життя ісландців. Узгодження рибальської політики з ЄС, особливо щодо мігруючих рибних запасів, залишається головним каменем спотикання для Рейк’явіка.
Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір (праворуч) і міністерка закордонних справ Ісландії Катрін Гуннарсдоттір на мітингу на підтримку вступу до ЄС. Фото: Jonathan NACKSTRAND / AFP via Getty Images
Шлях до членства та суспільні настрої
Якщо референдум 29 серпня дасть позитивний результат, переговори можуть розпочатися наприкінці 2026 року і триватимуть близько 18-24 місяців. Після цього буде потрібне схвалення договору про вступ на європейському рівні та ратифікація країнами ЄС, а також другий національний референдум. Поточні соцопитування свідчать про мінімальну перевагу прихильників відновлення переговорів (51.3% “за” проти 48.7% “проти”), тоді як підтримка самого членства значно нижча (близько 40-46%). Ісландія має всі шанси обійти за термінами вступу інші країни-кандидати завдяки високому рівню інтеграції та поділу європейських цінностей.
Остаточне рішення про вступ Ісландії до ЄС багато в чому залежатиме від здатності знайти компроміс у питанні рибальства, що залишається визначальним для її національної ідентичності та економіки. Цей процес демонструє, що навіть для багатих європейських країн розширення ЄС залишається привабливим, але не без викликів.