Фото: Lucas Aguayo Araos/Anadolu via Getty Images
У світовій гонці за морське панування домінуючі позиції США з їхніми потужними авіаносними угрупованнями стрімко оскаржуються Китаєм, який активно розбудовує свій флот. Водночас Росія робить ставку на атомні підводні човни та безпілотні технології. Сучасні морські конфлікти вимагають переосмислення традиційних стратегій та озброєнь.
Авіаносна ударна група США: символ могутності
Американський авіаносець — це центральний елемент масштабного бойового угруповання, здатного вести повномасштабну війну та проєктувати силу в будь-якій точці світу. США мають 11 таких авіаносців, включаючи найновіший USS Gerald R. Ford.
- Авіаносець: Атомний гігант водотоннажністю до 100 тис. тонн, що несе близько 70 літаків (винищувачі-бомбардувальники, літаки РЕБ, радіолокаційного виявлення, транспортні, вертольоти).
- Крейсери: 1–2 одиниці для координації ППО, захисту авіаносця та ракетних ударів по наземних цілях (Tomahawk).
- Есмінці: 2–4 одиниці для відстеження підводних човнів та ворожих суден.
- Підводні човни: 1–2 атомні субмарини для розвідки та потенційних ракетних ударів.
- Судна забезпечення: 1–2 вантажні танкери, що постачають паливо, боєприпаси, воду та провізію, дозволяючи місяцями перебувати в морі.
Загалом така група налічує близько 7500 військовослужбовців.
Морські амбіції Китаю
Китай стрімко нарощує свій флот і наразі має три авіаносці: Liaoning (перебудований радянський “Варяг”), Shandong та Fujian. Останній є технологічним проривом, оскільки оснащений електромагнітними катапультами, що дозволяє запускати важчі літаки, такі як винищувачі J-35 та літаки радіолокаційного виявлення KJ-600.
Авіаносець USS Gerald R. Ford — найсучасніший атомний авіаносний корабель США — у супроводі есмінців несе на своїй палубі 90 літаків! Фото: Alyssa Joy/U.S. Navy via Getty Images
Пекін планує мати дев’ять авіаносців до 2035 року. Хоча американський флот поки що перевершує китайський за сукупною водотоннажністю, досвідом та глобальною присутністю, Китай має величезні верфі, що дозволяють будувати кораблі з надзвичайною швидкістю. Це дає йому перевагу у створенні регіональної переваги, наприклад, для потенційної операції проти Тайваню.
Вразливість авіаносців та роль безпілотників
Незважаючи на свою міць, авіаносці не є невразливими. Вони залежать від супроводу, зв’язку та постачання. Якщо противник зможе виявити авіаносну групу, порушити її комунікації або завдати ударів далекобійними ракетами, кібератаками чи безпілотними системами, використання авіаносця може стати надто небезпечним і дорогим.
Особливо швидко зростає роль безпілотників. Надводні БПЛА можуть вести розвідку, відволікати увагу та атакувати, тоді як підводні апарати здатні шукати міни, спостерігати за підводними човнами та інфраструктурою. Ця зміна може зробити традиційні великі кораблі вразливими, подібно до танків у сучасних сухопутних війнах.
Російська морська стратегія: підводний флот та ядерні технології
На відміну від США та Китаю, Росія зосередилася на розвитку підводного флоту, зокрема атомних підводних човнів з балістичними та крилатими ракетами. Це субмарини класу “Борей” з балістичними ракетами “Булава” та “Ясень” з крилатими ракетами “Калібр”, “Онікс” та гіперзвуковими “Циркон”. На озброєнні РФ перебуває 8 “Бореїв” та 5 “Ясенів”, ще кілька будуються. Загальний підводний флот Росії налічує близько 53 човнів, з яких 13 є стратегічними ядерними носіями.
Серед новітніх розробок — безпілотний підводний апарат “Посейдон” з ядерною енергетичною установкою та ядерною бойовою частиною, призначений для ураження кораблів та прибережних об’єктів. Крім того, Росія активно розробляє безекіпажні надводні апарати, плануючи отримати понад 150 таких БПЛА протягом року, зосереджуючись на захищеному зв’язку та елементах ШІ. Досвід війни в Чорному морі показав ефективність морських дронів, які дозволили Україні, не маючи великого флоту, витіснити російський флот із західної частини моря.
Майбутнє морської війни
У сучасній морській війні кількість кораблів відходить на другий план. Вирішальними стають розвідка, надійний зв’язок, супутникові технології, підводні сенсори, далекобійні ракети та здатність ефективно керувати безпілотниками в умовах глушіння сигналу та зв’язку.
Авіаносці залишатимуться символом могутності, але майбутнє світового океану, ймовірно, визначатиметься не їхньою присутністю, а невидимими підводними апаратами та численними невеликими безпілотними платформами.