Росія удосконалює свої ударні безпілотники, оснащуючи їх системами оптичної навігації. Це створює нові виклики для української протиповітряної оборони та може знову змусити перейти до режиму світломаскування для захисту міст.
Нова загроза: “Герань” з модулем “Сусанін”
Ворог почав використовувати нову модифікацію дрона “Герань-5 К5-К”, яка вирізняється турбореактивним двигуном та просунутою електронікою. Ключовою особливістю є комбінована система наведення, що включає модуль оптичної навігації “Сусанін”. Ця російська бортова система використовує принцип DSMAC, порівнюючи зображення з камери дрона з завантаженими картографічними базами (супутникові знімки). Головна небезпека полягає у повній невразливості “Сусаніна” до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), оскільки він не потребує сигналу GPS/ГЛОНАСС і працює у режимі радіомовчання.
Як працює сучасне світломаскування
Світломаскування в умовах сучасної війни сильно відрізняється від класичного і враховує можливості складних оптико-електронних комплексів, які в сотні разів чутливіші за людське око. Воно може включати:
- Повне затемнення: відключення вуличного, архітектурного та рекламного освітлення, використання щільних штор.
- Ослаблений режим: вимкнення лише “світлових коридорів” (великі автомагістралі, мости, розв’язки), при цьому життєво важливе освітлення працює на мінімальній потужності.
- Жорсткий режим: використання автомобілями фар ближнього світла зі спеціальними маскувальними насадками або рух військової техніки за допомогою приладів нічного бачення/тепловізорів.
Окрім цього, важливим є інфрачервоне (ІЧ) маскування, що передбачає застосування спеціальних екранів і сіток, які поглинають або розсіюють теплове випромінювання. Це робиться для того, щоб приховати об’єкти від тепловізійних камер дронів, які реагують на тепло.
Слабкість “Сусаніна” та роль світломаскування
Ключова слабкість модуля “Сусанін” — це темрява. Оскільки система орієнтується за візуальною картинкою, вночі, в туман або сильний снігопад вона “сліпне” і починає критично помилятися. Яскраво освітлені мікрорайони, траси та дороги стають ідеальними, висококонтрастними маркерами для “Сусаніна”. Отже, відключення освітлення на великих дорогах і трасах, а також зашторені вікна в містах позбавляють модуль “Сусанін” можливості бачити орієнтири та знаходити свою ціль.
Додаткові загрози від БпЛА зі штучним інтелектом
Радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов (“Флеш”) також попереджає про активне впровадження штучного інтелекту (ШІ) в російські БпЛА прямо на лінії фронту та в прифронтових зонах. Технології ШІ для пошуку цілей та автономного наведення вже застосовуються на безпілотниках “Блискавка”, V2U, “Ланцет”, а також на окремих модифікаціях “Гераней”.
- Повна незалежність від GPS: БпЛА орієнтуються на візуальне зображення місцевості, що робить традиційні засоби РЕБ неефективними.
- Самостійний пошук та атака: безпілотники здатні без участі оператора розпізнавати автомобільний транспорт, залізничні колії, склади та логістичні об’єкти, а потім атакувати їх.
- Масовість на фронті: на Запорізькому напрямку вже фіксують десятки атак автономних “Блискавок” щодня.
- Далекі поодинокі удари: зафіксовано випадки, коли дрони, запущені з Криму, самостійно знаходили та атакували об’єкти портової інфраструктури.
- Політ на гранично малих висотах: автономні дрони можуть пересуватися на висоті 20–40 метрів, що робить їх майже непомітними для радарів ППО.
Таким чином, адаптація до нових можливостей ворожих БпЛА вимагає комплексних заходів, включаючи оновлені підходи до світломаскування та посилення захисту від автономних систем.
Запровадження оптичної навігації та штучного інтелекту в ударні безпілотники суттєво змінює характер повітряних загроз. Це вимагає від України не лише посилення ППО, а й активного використання пасивних методів захисту, таких як світломаскування та ІЧ-захист.