Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії РФ на 15,5 тисяч осіб. Це розширення здається незначним на тлі щомісячних втрат окупантів в Україні, які сягають 30-35 тисяч убитими та пораненими. Виникає питання: яка реальна мета такого кроку?
Збільшення лише на папері: глибинні причини
Це не перше подібне рішення за останній час; протягом 2026 року російська армія вже збільшувалася тричі, сумарно на 49 тисяч осіб, що все одно недостатньо для компенсації втрат на фронті. За оцінками західних розвідок, Росія щомісяця втрачає приблизно на 6000 військовослужбовців більше, ніж здатна завербувати.
Експерти виділяють кілька ключових причин, чому Кремль вдається до таких, на перший погляд, мізерних збільшень:
- Створення вільних штатних місць для майбутнього призову, готуючись до потенційної хвилі мобілізації до 600 тисяч осіб протягом 2026-2027 років. Це дозволяє бюрократично оформлювати нових призовників швидко.
- Боротьба міністерства оборони РФ за бюджетні кошти, адже кожна штатна одиниця гарантує фінансування та створює нові посади.
- Легалізація найманців та контрактників, дозволяючи офіційно зараховувати їх на баланс армії без перевищення встановлених лімітів.
Геополітичний шантаж та відчайдушна альтернатива мобілізації
Крім внутрішніх потреб, розширення армії є елементом психологічного тиску на Захід. Путін прагне продемонструвати готовність Росії до довготривалого протистояння та навіть потенційної агресії проти країн НАТО, змушуючи їх зменшити підтримку України. Це геополітичний блеф, оскільки оголошені нові дивізії часто є напівпорожніми, а найкраща техніка та солдати перебувають в Україні.
Також ці поетапні збільшення можуть слугувати відчайдушною альтернативою загальній мобілізації, якої Кремль панічно боїться через загрозу соціального вибуху та економічної нестабільності. Влада намагається закривати щомісячні втрати за рахунок контрактників та найманців, поступово розширюючи юридичні рамки армії.
Ця стратегія балансує на межі можливостей, оскільки Росія втрачає на фронті більше, ніж набирає. Якщо потік добровольців вичерпається, владі, можливо, доведеться активувати указ про мобілізацію 2022 року, що може мати значні внутрішні наслідки для РФ. Україна ж продовжує протистояти агресії, покладаючись на технологічні інновації та стратегічне мислення своїх воєначальників, а не на кількісне нарощування сил.