Пост про любов до міста та про повагу до тих, хто його будував. На світлині, яку оприлюднила на власні сторінці у соцмережі Фейсбук небайдужа одеситка Євгенія Красноярова, могила українського архітектора Миколи Андрійовича Шаповаленка на Другому християнському кладовищі. У творчому доробку М.А. Шаповаленка — Одеський технологічний інститут (1935), амбулаторія інституту ім. В. П. Філатова (1948), Одеський аеровокзал (1959), Палац спорту (1965-1969 ). Він працював над проектуванням Південно-Західного масиву та житлового масиву Таїровський — районів, у яких мешкають багато тисяч одеситів.
«Так, можна мати претензії до художніх якостей житлової забудови Таїрова та ПЗМ, але це не привід перетворювати могилу на сміттезвалище.
Сьогодні ви не побачите надгробок М.А. Шаповаленка через багатошарове згарище зі смітником, що утворювалося на могилі протягом багатьох років.
В метрах тридцяти від центральної алеї, що веде від брами входу на Люстдорфській дорозі до храму, на 22 ділянці. Утворювалося це руками одеситів. Ці люди — не безхатченки, алкоголіки або вандали. Ні, вони просто прийшли доглянути за могилками своїх рідних, вони хороші. А старі віночки, гілки та інший непотріб вони покладуть на могилку поруч. І так зроблять не раз і не два. І так роблять на Другому християнському не лише з могилою архітектора Шаповаленка», — пише Євгенія Красноярова.
За її словами, спостерігається тяжіння гадити таким чином саме на могилах, які мають історичну цінність або цінність художню. «Якщо не залишилося живих родичів, які доглядають за похованням, шанси його зберегти та донести історичну пам’ять до нащадків зовсім невеликі. «Це яскраво ілюструє рівень поваги до історії свого міста, до тих, хто є її частиною. А небайдужих, які не пройдуть повз, які беруться за те, щоб привести такі поховання до ладу, у місті-мільйоннику — пара десятків. Відсоток можна навіть не рахувати».