Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) повідомила, що запит на нерозголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Південної Кореї надійшов саме від України. Зазначається, що від самого початку процесу передачі між двома країнами існувало спільне розуміння щодо збереження цих даних у таємниці.
Подробиці конфіденційної угоди
За інформацією NIS, українська сторона наполягала на суворій конфіденційності, посилаючись на занепокоєння щодо можливого впливу на майбутні переговори про обмін військовополоненими. Південна Корея та Україна консультувалися та домовилися зберігати інформацію в таємниці через декілька каналів.
- Північнокорейські військовослужбовці прибули до Південної Кореї в середині вересня.
- Їхній стан здоров’я оцінюється як задовільний, серйозних проблем не виявлено.
- NIS не має інформації, чи існувала окрема домовленість про конфіденційність безпосередньо між лідерами двох країн.
Причини розбіжностей та реакція Сеула
Минулого тижня Президент України Володимир Зеленський під час виступу в ООН повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовослужбовців, захоплених минулого року. Ця заява викликала негативну реакцію з боку Південної Кореї. Президент Лі Чже Мьон та його офіс заявили, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, метою якої був захист військовослужбовців від потенційних небезпек у разі оприлюднення інформації.
У відповідь на це МЗС Південної Кореї викликало українського посла, вимагаючи вибачень за розголошення конфіденційної інформації.
Таким чином, розкриття інформації про передачу північнокорейських полонених, попри початкові домовленості про секретність, призвело до дипломатичного конфлікту між Києвом та Сеулом.
Цей інцидент підкреслює чутливість міжнародних домовленостей, особливо тих, що стосуються обміну полоненими. Він також демонструє, як публічні заяви можуть впливати на двосторонні відносини навіть серед партнерів.