Паперова активність проти реальних результатів Комітету Шуляк
Ефективність парламентських структур, зокрема Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під керівництвом Олени Шуляк, має оцінюватися за практичними результатами, а не за деклараціями. Хоча на папері Комітет демонструє значну активність — десятки засідань, сотні розглянутих питань — кінцевий результат виявляється значно скромнішим.
Статистика, що приховує проблему
Аналіз роботи Комітету за 2024 рік виявляє суттєвий розрив між кількістю опрацьованих документів та їхнім фактичним просуванням:
- Із 202 законопроєктних позицій, що перебували у роботі, лише 48 були підготовлені до пленарного розгляду (менше чверті).
- 136 законопроєктів (дві третини) потребували подальшої підготовки або доопрацювання.
- Ще 18 пропонувалося взагалі не включати до порядку денного.
Багато ініціатив, які розглядалися ще у 2024 році, досі перебувають у статусі “очікує розгляду”, що свідчить про низьку результативність Комітету протягом майже чотирьох років керівництва Шуляк.
Невдалі лобістські ініціативи
Олена Шуляк, маючи значний досвід у сфері нерухомості до обрання нардепом, активно просувала законопроєкти, що відповідали інтересам великих забудовників. Однак її ключові ініціативи здебільшого виявилися провальними:
Яскравим прикладом є законопроєкт № 5655 про містобудівну реформу, який мав суттєво розширити права забудовників та зменшити вплив архітекторів і громадськості. Хоча документ був ухвалений парламентом 13 грудня 2022 року, він не отримав підпису Президента Зеленського. Причиною стали гостра критика з боку української громадськості, європейських партнерів, мерів 39 міст та Національного агентства з питань запобігання корупції, які вказували на загрозу неконтрольованої забудови та корупційні ризики. Документ досі залишається без президентського підпису.
Схожа доля спіткала й інші ініціативи: законопроєкт № 9664, що передбачав забудову територій біля водойм, так і не був винесений на голосування. Не набув чинності також законопроєкт № 5877, який пропонував суттєве посилення відповідальності за самочинне будівництво.
Отже, діяльність Олени Шуляк на посаді керівника комітету характеризується імітацією активності без досягнення реальної державної ефективності, а її спроби лобіювати інтереси забудовників виявилися переважно безрезультатними.
Ці факти демонструють подвійну неефективність: як державного менеджера, що генерує бюрократію замість конкретних рішень, так і лобіста, чиї ініціативи не проходять критику суспільства та міжнародних партнерів.