У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Верховного Суду, що роз’яснює ситуації, коли чоловік, визнаний непридатним до служби, все ж отримує статус військовозобов’язаного. Цей прецедент ілюструє складнощі законодавства та практики щодо військового обліку.
Справа громадянина Н.
13 жовтня 2023 року житель Могилів-Подільського, назвемо його Н., відмовився отримати бойову повістку, посилаючись на погане самопочуття, та не з’явився до збірного пункту. Військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала його придатним.
- 27 лютого 2024 року Могилів-Подільський міськрайонний суд визнав Н. винним в ухиленні від мобілізації (ст. 336 КК України) та засудив до 3 років позбавлення волі.
- Вінницький апеляційний суд у вересні 2024 року підтвердив цей вирок.
- Лише Верховний Суд взяв до уваги аргументи захисту, визнавши, що кримінальне провадження проти Н. не мало підстав, оскільки він не є суб’єктом інкримінованого злочину.
Юридичні колізії термінів
У 1999 році Н. був знятий з військового обліку за станом здоров’я, що підтверджено записами та штампом у паспорті. На той час діяло формулювання «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку». Проте у 2023 році його поновили на обліку, мотивуючи тим, що «зняття» вважалося тимчасовим заходом, а «виключення» — остаточним.
Верховний Суд постановив, що недоліки у термінології нормативних актів не можуть тлумачитися проти особи. Також зміни до закону про мобілізацію від квітня 2024 року щодо виключення з обліку не поширюються на події, які сталися до цієї дати.
Проблеми реєстру “Оберіг” та судової практики
Верховний Суд скасував вироки попередніх інстанцій у справі Н., закрив кримінальне провадження та звільнив чоловіка. Однак, за словами військового адвоката Романа Лихачова, офіційно прецедентного права в Україні немає, тому судова практика щодо «знятих» чи «виключених» залишається неоднозначною. Наприклад, Київський окружний адміністративний суд нещодавно визнав законним поновлення на обліку мобілізованого, виключеного 25 років тому.
Часто виникають проблеми через те, що при створенні реєстру «Оберіг» дані про виключених з обліку за станом здоров’я не переносилися з паперових архівів. Після синхронізації «Оберегу» з реєстрами Державної міграційної служби, чоловіки 25-60 років, відсутні в реєстрі, автоматично вносяться до нього та можуть вважатися порушниками через неоновлення даних.
Рекомендації та ризики для громадян
Юристи радять встановити застосунок «Резерв+», щоб перевірити свій поточний статус в реєстрі. Якщо з’ясувалося, що є статус «у розшуку», універсальна порада — звернутися до ТЦК для з’ясування причин. Проте це майже стовідсотково призведе до направлення на ВЛК, яка, зважаючи на зміни стандартів, може визнати особу придатною, та подальшої мобілізації, оскільки ТЦК часто відмовляються знімати з розшуку без актуального висновку ВЛК.
Інший шлях — звернення до суду з вимогою скасувати незаконний статус та виключити з військового обліку. Однак протягом 30-денного періоду до набрання рішенням суду законної сили, особа все ще підлягає мобілізації.
Справа громадянина Н. та рішення Верховного Суду підкреслюють нагальну потребу в чіткому та однозначному тлумаченні законодавства щодо військового обліку. Вона висвітлює системні прогалини, які роблять багатьох громадян вразливими до необґрунтованої мобілізації, незважаючи на їхній статус непридатності до служби.