Зеленський анонсує відновлення ударів по НПЗ Росії
Україна знову розпочне удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) після триденної паузи, пов’язаної із запитом США про “енергетичне перемир’я”. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times, наголосивши: “Заборону знято. З нас досить”.
Причини відновлення атак та тиск США
Президент пояснив, що Україна дотримувалася побажань Вашингтона, але Росія не припиняла обстріли української енергетики, вбивши понад сотню мирних жителів за останній тиждень. Попри цю паузу, українські військові не отримували попереджень про запуски балістичних ракет, а робота системи Starlink сповільнилася, що ускладнило дії на фронті та удари по військових об’єктах РФ.
- Американські колеги прямо попереджали про блокування обміну розвідданими у разі продовження атак по енергетиці РФ, що пізніше було подано Києву як “технічний збій”.
- Зеленський назвав це не “технічною проблемою”, а “волею”.
- Україна могла б не завдавати ударів по російській енергетиці лише за умови отримання мінімум додаткових ракет для системи Patriot.
- На прохання про посилення ППО США, за словами президента, відповіли послабленням роботи Starlink.
Актуальні події та напруженість відносин
Вже вранці 15 жовтня губернатор Рязанської області повідомив про масовану атаку БпЛА та загоряння на нафтопереробному заводі. Цей інцидент підтверджує відновлення українських операцій. Нинішня криза у відносинах між Києвом і Вашингтоном, за оцінкою Financial Times, є найгострішою з лютого 2025 року. Вона поглиблюється через розбіжності щодо ударів по НПЗ, які Дональд Трамп пов’язує з подорожчанням дизпалива у світі, тоді як США паралельно відкрили ринок для російського дизпалива – угода, яку Україна назвала нечесною. Крім того, напередодні, 14 жовтня, термінали Starlink для військових Starshield на українських дронах почали підтримувати зв’язок лише на швидкості до 160 км/год, а Росія того ж дня масовано вдарила по енергетиці України, що Зеленський назвав безпрецедентною неповагою Москви до США.
Ситуація підкреслює глибокі розбіжності між Україною та її ключовим союзником щодо стратегії ведення війни, коли Київ змушений реагувати на агресію Росії, незважаючи на зовнішній тиск та обмеження. Україна демонструє рішучість захищати свої інтереси, навіть якщо це викликає напругу у відносинах із партнерами.