Україна не отримає жодних компенсацій, але рф — порушник міжнародного права: що означає ухвала Міжнародного суду ООН

Дива не сталося. Міжнародний суд ООН відкинув більшість звинувачень України проти росії у справі про порушення рф Конвенцій ООН про заборону фінансування тероризму й подолання усіх форм расової дискримінації.

Але визнав, що росія все-таки порушила деякі частини конвенції про запобігання фінансуванню тероризму, бо не розслідувала фінансову підтримку бойовиків на сході України в 2014-му.

Про що ухвала?

Сам тільки факт встановлення судом порушення росією міжнародного права — це вже самодостатній результат та величезний успіх, який запускає інші процеси. Адже росія відтепер офіційно — порушник міжнародного права.

Україна звернулася до МС ООН 16 січня 2017 року, зосередившись довкола подій на Донбасі та у Криму з 2014 року. Попри те, що позов налічує 800 томів матеріалів, судді так і не побачили в них доказів того, що зброя, за допомогою якої здійснювалися теракти, є підтримкою тероризму. Такою є лише передбачувана підтримка росією тероризму за допомогою фінансів.

Гаазький суд також заявив, що він не має достатніх доказів, щоб вирішити, чи справді «лнр» та «днр», які Україна називає терористичними угрупованнями, є такими.

Стосовно другої групи звинувачень щодо ситуації в Криму суд вирішив, що дії російських правоохоронних органів щодо кримських татар могли частково порушувати права цієї етнічної групи.

Однак щодо звинувачень у расовій дискримінації суд заявив, що не переконаний у тому, що кримські татари та українці в Криму зазнавали переслідувань на основі їхнього етнічного походження. Суд вважає, що дії щодо них могли мати політичну мотивацію.

Переслідування меджлісу кримськотатарського народу (російська влада оголосила його екстремістською організацією та заборонила) суд ООН також трактував як політичну дію. Тому він не вважає заборону меджлісу порушенням міжнародної конвенції щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації.

Водночас, згідно з рішенням суду, росія винна у порушенні прав етнічних українців у Криму, оскільки після анексії півострова різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою.

Також суд відмовився ухвалити рішення про виплату Україні будь-яких компенсацій.

Рішення цього суду зазвичай можна читати багато разів, і кожен раз знаходити нові акценти. Тож не дивно, що і Україна, і росія вже встигли заявити про свою перемогу в суді ООН за двома конвенціями.

Що означають рішення міжнародного суду і як їх виконують?

Цього тижня це перше із двох рішень Міжнародного суду ООН, пов’язаних із десятирічним конфліктом між росією та Україною. 2 лютого цей же суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти росії про «спотворення поняття геноциду». Позов до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього Україна подала ще 26 лютого 2022 року. Також Україна відразу подала клопотання про запобіжні заходи, в якому попросила МС ООН наказати росії зупинити ведення війни в Україні. У цьому позові Україну підтримали 32 держави світу. 16 березня 2022 року Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення про тимчасові запобіжні заходи на користь України.

Зокрема, росія повинна була негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України; росія повинна була забезпечити, щоб будь-які військові або парамілітарні угруповання, які вона підтримує або якими керує, так само як і будь-які організації чи люди, які їй підконтрольні, не вдавалися до подальших військових дій; обидві сторони повинні були утриматися від будь-яких дій, які можуть поглибити або розширити суперечку перед судом або зробити її складнішою для вирішення.

На прикладі цього проміжного рішення ми бачимо, що МС ООН не має засобів примусу для виконання своїх рішень. Рішення суду держави мають виконувати добровільно. А як виконують ми всі є свідками…

Ось ще один красномовний приклад. 17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента володимира путіна та уповноваженої з прав дитини в росії марії львової-бєлової. Підставою для розгляду справи стало направлення 23 грудня 2022 року французьким юристом Емманюелем Доудом інформаційного повідомлення до Міжнародного кримінального суду про відповідальність цих двох осіб за насильницьку передачу дітей з окупованих територій України, що є ознакою геноциду.

І хоч ордери МКС на арешт не можуть бути відкликані, бо такі злочини не мають терміну давності, росія рішення суду назвала «нікчемним» і відмовилась його виконувати.

Наразі є три варіанти виконання цього рішення:

  1. путіна посадять чи навіть стратять у самій росії.
  2. Відбудеться зміна режиму в рф і нове керівництво вирішить реінтегруватися в міжнародне співтовариство. Можемо припустити, що нова російська влада передасть Міжнародному кримінальному суду тих, хто несе відповідальність за цю війну, за ці злочини. Це буде поступка, схожа на ту, яку зробила свого часу Сербія.
  3. путіна заарештують у іншій країні, яка визнає юрисдикцію МКС.

Яка подія трапиться швидше — можна лише гадати…

Інші позови проти росії

Наостанок варто згадати, що справи проти росії за позовом України зараз також розглядає Європейський суд з прав людини. Так, 13 грудня 2023 року в Страсбурзі ЄСПЛ почав усні слухання по суті розгляду міждержавної справи щодо скарг України про систематичні порушення окупаційною владою рф Європейської конвенції з прав людини в АР Крим з 27 лютого 2014 року по 26 серпня 2015 року. Ця справа об’єднана зі заявою «Україна проти росії» щодо політичних в’язнів.

Також у першій половині 2024 року ЄСПЛ може провести слухання по суті у справі «Україна та Нідерланди проти росії». У своєму проміжному рішенні в цій справі 25 січня минулого року Велика Палата Європейського суду з прав людини визнала заяви частково прийнятними. Тепер судді мають винести рішення по суті справи.

Практика міжнародного права показує, що жодна зі сторін не може виграти жодної такої «великої» справи. І програти також. З багатьох, передусім, політичних причин.

Але це не означає, що не варто боротися. Бо лише хто борець — той здобуває світ.

Євген Букет

Кореспондент АрміяInform

Джерело