Призначення Андрія Бутенка новим міністром освіти відбувається на тлі настороженості та недовіри освітянського середовища, яке дедалі голосніше говорить про кризу в галузі. На відміну від свого попередника Оксена Лісового, який отримав “кредит довіри”, Бутенко починає працювати в умовах “кредиту недовіри” та високих очікувань.
Реформа старшої школи на роздоріжжі
Одним із найскладніших викликів для нового очільника МОН є завершення реформи старшої школи, що передбачає перехід на 12-річне навчання та запуск профільної освіти в академічних ліцеях з 1 вересня 2027 року. Попри давню підготовку, ця реформа стикається з низкою невирішених проблем:
- Елементарна нестача фінансів у громад на створення та утримання ліцеїв.
- Ризик, що випускникам 9-х класів доведеться долати значні відстані до ліцеїв в умовах повітряних тривог.
- Необхідність за рік розробити нові програми, підручники, забезпечити транспорт, базу та підготувати педагогічні кадри.
- Вирішення питання інклюзивних класів для дітей з особливими освітніми потребами.
Освітяни висловлюють обурення через призначення міністром людини, чий викладацький досвід початку 2000-х років не відповідає сучасним реаліям та викликам середньої освіти.
Заробітна плата та “фасадний менеджмент”
Попри деклароване підвищення зарплати вчителям, реальний приріст заробітку менший, ніж очікується, через перерозподіл доплат та зниження престижності на місцях. Педагоги також обтяжені численною “показухою” (фото-, відеозвітами, веденням соцмереж), яку ексдиректор УЦОЯО Ігор Лікарчук назвав “фасадним менеджментом”. Це відволікає від освітнього процесу та створює видимість діяльності замість реального покращення якості навчання.
Відновлення престижу вчительської професії
Вчителі прагнуть бути почутими, а не лише смиренними виконавцями. Вони вимагають перегляду державних стандартів, зокрема скасування “Груп результатів”, що перетворилися на зайве бюрократичне навантаження. Професія втратила престиж, а дитиноцентризм Нової української школи (НУШ) трансформувався у “дитиноегоїзм”, де вчителі сприймаються як обслуговуючий персонал. Експерти наголошують, що повернення вчителю статусу інтелектуальної еліти є питанням національної безпеки.
Відтік молоді та виклики для вищої освіти
Найскладнішою проблемою, що стоїть перед міністром, є відтік старшокласників та абітурієнтів за кордон. Непродумана реформа старшої школи може посилити цю тенденцію. МОН доведеться аналізувати пропозиції щодо зниження мінімального конкурсного балу для вступу на престижні спеціальності, щоб запобігти скороченню спеціальностей та загрозі існування вишів через недобір. Також необхідно оцінити ефективність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), яке очолював сам Бутенко, оскільки університетська освіта залишається відірваною від ринку праці, що також сприяє виїзду молоді.
Прем’єр Сергій Корецький особисто представив колективу МОН нового очільника — Андрія Бутенка. Разом з ексміністром освіти Оксеном Лісовим та віцепрем’єр-міністеркою з питань гуманітарної політики, міністеркою культури Тетяною Бережною. Фото: mon.gov.ua
Новий міністр освіти Андрій Бутенко стикається з глибоко вкоріненими проблемами, які вимагають системних рішень та готовності чути голос освітян.
Успіх його каденції залежатиме від здатності команди ефективно працювати над реальними викликами, а не лише створювати видимість реформ.