Хоча вплив старих “хрещених батьків” будівельної мафії в Україні за часів президентства Зеленського зменшився, тіньові схеми не зникли. На їхнє місце прийшли нові гравці, які, за даними авторів, опанували ефективніший метод: прикриватися державною посадою. Однією з таких ключових фігур називають Олену Шуляк, яка, очоливши впливовий парламентський комітет, нібито використовує його для особистого збагачення та контролю над ринком нерухомості.
Ключові звинувачення щодо діяльності Олени Шуляк
- Використання посади керівника Комітету ВРУ з питань містобудування для прикриття тіньових схем з нерухомістю, що завдають державі мільйонних збитків.
- Перетворення державної програми “єОселя”, призначеної для пільговиків, на інструмент вирішення житлових питань для її команди та оточення.
- Розробка законопроєкту, який, на думку авторів, спрямований на отримання контролю над усім рієлторським сегментом ринку для забезпечення майбутніх фінансових потоків після втрати поточної посади.
Зловживання державною програмою “єОселя”
“єОселя” – це житлова програма, створена для підтримки військових, медиків, науковців, ВПО та інших категорій громадян, які не можуть придбати житло без державної допомоги. Олена Шуляк активно просуває її публічно. Проте, як виявилося, програма могла бути використана для швидкого збагачення її оточення. Зокрема, помічник Шуляк Олександр Дмитрук у січні оформив іпотеку на 2,28 млн грн через “єОселю”, але вже через п’ять місяців повністю погасив її, виплативши понад 2 млн грн.
Цей факт викликає питання: якщо Дмитрук мав такі кошти, чому він скористався пільговою державною програмою, призначеною для тих, хто дійсно потребує підтримки? Також не виключено, що “єОселя” слугує механізмом дешевого тимчасового фінансування для команди Шуляк, оскільки відомо про подібні випадки з іншими її помічниками, наприклад, Анастасією Клімчук.
Амбіції на рієлторському ринку та “запасний аеродром”
За інформацією джерела, Олена Шуляк, передбачаючи можливу втрату поточної посади, активно готує собі “тепле місце”. Нещодавно на Рієлторському форумі у Львові вона представила масштабний законопроєкт, що нібито має “врегулювати роботу рієлторів”. Законопроєкт передбачає контроль над усіма аспектами рієлторської діяльності – від кваліфікації до укладення договорів та відповідальності.
Це розцінюється як спроба переформатувати ринок під власні інтереси та отримати контроль над значними фінансовими потоками в цьому сегменті. При цьому на форумі Шуляк демонструвала дорогі прикраси, що контрастує з образом держслужбовця та підкреслює фінансові можливості, які, ймовірно, вона прагне зберегти.
Описані дії свідчать про системне використання Оленою Шуляк владної посади для особистої вигоди та підготовки до майбутнього. Це викликає серйозні питання щодо прозорості та доброчесності державного управління.