Останнім часом Росія активно використовує реактивні дрони-камікадзе для атак на Україну, що знаменує нову фазу технологічної гонки та становить серйозний виклик для української ППО. Військовий експерт Олександр Коваленко розповів про потенціал ворога у виробництві цієї зброї та можливості для України протидіяти дроновому терору.
Переваги та тактика використання реактивних дронів
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: ФБ Alexander Kovalenko
Росія обрала тактику застосування реактивних дронів через їхню значно меншу вартість у порівнянні з балістичними ракетами (100-200 тисяч доларів проти 1,5 мільйона). Це дозволяє ворогу діяти прагматично, запускаючи велику кількість безпілотників для ураження різноманітних об’єктів, включаючи цивільні, з метою психологічного тиску, навіть при 50-відсотковому перехопленні. Збивати реактивні дрони значно складніше через їхню швидкість та інші характеристики.
Особливості російських реактивних БпЛА
Росія постійно модернізує свої дрони, впроваджуючи нові моделі та покращуючи наявні:
- «Герань-4» («Шахед-238»): Оснащена потужнішими реактивними двигунами, має режим автонаведення, що дозволяє вражати цілі навіть при придушенні РЕБ. Здатна літати на висоті від 7 кілометрів, що ускладнює перехоплення.
- «Герань-5» (іранський «Карар»): Виглядає як ракета, має високі аеродинамічні показники та маневровість, що робить її складнішою ціллю для дронів-перехоплювачів через меншу ефективну площу ураження.
- «Герань-3/4» (з новим двигуном): Проходила тестування над Одесою, показавши здатність різко збільшувати швидкість з 250 до 800 км/год, що становить велику проблему для ППО.
- «Бандероль»: Це, по суті, дешева мобілізаційна ракета з меншою дальністю польоту (200-250 км) та бойовою частиною близько 50 кг. Її головна особливість – ефективне маневрування на наднизьких висотах, що робить її важкою для виявлення та перехоплення.
Виробництво та запаси рф
Росія переорієнтовує заводи, зокрема в Алабузі (Татарстан), на повне виробництво реактивних дронів, тоді як завод «Купол» в Іжевську продовжує випускати класичні «Шахеди-136». Очікується, що до кінця року Росія може накопичити 2,5-3 тисячі реактивних «Гераней» в Алабузі. Стандартна бойова частина таких дронів зазвичай становить 90 кг фугасної вибухівки, і її не зменшують заради збільшення дальності польоту.
Українська відповідь та захист
Ефективно збивати реактивні дрони можна, коли вони рухаються на швидкості 200-250 км/год або на низьких висотах, доступних для ЗРК. Серед перспективних засобів протидії — реактивні дрони-перехоплювачі, які зараз розробляються, та ракети типу APKWS для комплексів Vampire вартістю близько 20 тисяч доларів. Україна також потребує розробки власної дешевої мобілізаційної ракети малого та середнього радіусу дії. Виробництво вітчизняних реактивних дронів-перехоплювачів планується масштабувати до кінця 2026 року. Мобільні вогневі групи можуть засікати такі дрони, але успішність збиття залежить від наявності ПЗРК та швидкості БпЛА: на швидкості понад 500 км/год реагувати вкрай складно.
Протистояння російським реактивним дронам вимагає від України як оперативних заходів щодо вдосконалення ППО, так і стратегічного розвитку власних засобів перехоплення. Це підкреслює критичну потребу у масштабуванні виробництва та інтеграції нових технологій для захисту повітряного простору.