У неділю, 28 квітня, родини військовополонених, волонтери та небайдужі ізмаїльчани вийшли на акцію-нагадування про героїв-захисників, які вже третій рік знаходяться в полоні.
На площі Перемоги навпроти будівлі Ізмаїльського міськвиконкому 28 квітня зібралися сотні людей.
Прийшли цілими сім’ями, в руках майже кожен тримав прапор України, фотографію свого полоненого родича та плакат із закликом.
Акцію відкрило звучання державного гімну України, люди розтягнулися обабіч дороги в величезний живий ланцюг, а проїжджаючі автомобілі сигналили на підтримку.
Люди, які прийшли на акцію розповідають кожен свою історію.
Вже третю весну їхні чоловіки, сини, батьки знаходяться в полоні у росіян.
В нелюдських умовах та без зв’язку із родичами та близькими.
Емоції настільки переповнювали людей, що вони розповідали про своїх полонених рідних зі сльозами на очах, наголошуючи, що вся Україна та весь світ має об’єднатися заради того, аби припинити цю збройну агресію рф проти України, звільнити всіх військовополонених, аби усі, кого чекають їх рідні, нарешті могли повернутися додому.
— Я прийшов на акцію заради своїх побратимів, які в момент вторгнення рф в Україну знаходилися на кораблі «Донбас» в Маріуполі, — розказав Костянтин. — До цього часу вони в полоні. Лише двічі вони виходили на зв’язок. Мій друг Сергій до полону важив 110 кг, зараз – десь близько 60 кг. Усі, хто в полоні, знаходяться в жахливих умовах, їх просто там знищують… А в мого друга Дімі росте дитина, яка бачила батька лише на фотографіях… Я закликаю усіх виходити на такі мітинги, нагадувати, підтримувати повернення наших хлопців додому.
— Я тут, бо мій онук Віктор в полоні вже два роки і чотири місяці, — сказала Євдокія Димитрівна. – Востаннє він дзвонив мені 8 березня 2022 року, відтоді я не знаю, що з ним.
— Ми прийшли підтримати наших побратимів і нагадати про захисників острова Зміїний, -розповіла ізмаїльчанка Наталя. – Таке враження, що про них забули… 25 захисників чекає на визволення. Ми хочемо нагадати світу про них, що їх там катують, їм дуже важко, але вони не втрачають надії на обмін.
— Я тут заради свого чоловіка, — сказала Юлія. — В травні 2022 року, виконуючи наказ, він з побратимами виходив з «Азовсталі», але що далі – ми не знаємо. У нас нема жодної інформації, таке враження, що ми пишемо листи «в нікуди»…
— Ми вийшли підтримати побратимів, захисників острова Зміїний вони вже 26 місяців в полоні,- розповіла ізмаїльчанка Тетяна. — Також мій зять був в Маріуполі на той час, і вже теж два роки в полоні… Нема звістки ніякої за них, ні листів, ні дзвінків… Ми вийшли на акцію, аби ніхто не забував за те, що стільки хлопців ще досі чекають обміну…
Такі акції є Всеукраїнськими – вони проходять і в інших містах України. Ізмаїл вперше долучився до такого заходу.
— Головна ідеї цієї акції – звернути увагу на військовополонених Маріупольського гарнізону, захисників острова Зміїний, відзначив один з організаторів акції та волонтер Кирило Дімов. — Нажаль, ті умови, в яких вони знаходяться – це, буквально, Освенцим. Такі акції треба робити системними, бо люди втомилися від війни, згасає інтерес та активність до донатів. Згадують лише, коли на Ізмаїл та Одеську область щось летить. А так не має бути. Ми маємо постійно підтримувати ЗСУ, усі повинні бачити українські прапори, проукраїнський настрій! І треба нагадувати і підтверджувати щодня, що Ізмаїл – це Україна, Одеська область – це Україна, Маріуполь – це Україна, Крим – це Україна. І нагадувати за тих, хто захищав і захищає нас, аби повернули всіх хлопців додому!
Організатори також подякували міській та районній військовій адміністрації за підтримку та дозвіл на проведення акції, поліції за забезпечення правопорядку. І наголосили, що такі заходити в Ізмаїлі відтепер проводитимуться на регулярній основі, бо повернути усіх наших хлопців додому – це надважлива річ в спільному прагненні до перемоги.
