Фото: nffu.org.uа
Українська школа фехтування десятиліттями утримує статус однієї з найсильніших у світі, регулярно поповнюючи національну скарбничку золотими медалями Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи. Успіх Аліни Дмитрук, яка здобула бронзу на нещодавному кадетському чемпіонаті світу, – чергове підтвердження того, що золоті традиції живі, а на зміну легендам підростає гідна зміна.
Журналіст Коротко про поспілкувався з юною медалісткою і дізнався, чому на доріжці характер часом важливіший за філігранну техніку.
Вдалося виграти бій одним уколом
– Аліно, вам вдалося здобути бронзу кадетського ЧС з фехтування. Які були ваші думки та емоції в момент, коли ви зрозуміли, що медаль – ваша?
– Це було поєднання радості та полегшення. Весь фехтувальний сезон був надзвичайно насиченим, а день змагань – дуже довгим і напруженим, тому в той момент я відчула, що вся робота була не марною. Водночас залишилося відчуття, що могла показати більше.
– Наскільки важливим у фехтуванні є цей фактор психологічної впевненості у перемозі над конкретною суперницею?
– Часто все вирішується не лише технікою, а тим, як ти почуваєшся на доріжці. Впевненість дає велику перевагу. Проте впевненість має ґрунтуватися на поєднанні технічної, тактичної та фізичної підготовки.
– Який бій був найскладнішим?
– Майже на кожних змаганнях є такий переломний бій, який вирішує, як далеко ти зможеш дійти. На цьому ЧС для мене таким став поєдинок за вихід в 1/16 з Ярден Девідсон (Ізраїль). На початку бою я вперто намагалася працювати в атаці, але суперниця добре трималася, і мені не вдавалося наносити уколи, розрив стрімко зростав, я сильно програвала. Але після перерви завдяки порадам мого тренера Андрія Орліковського мені вдалося дещо змінити тактику і виграти цей бій одним уколом. Фехтування – це такий спорт, який вчить не здаватися і боротися до кінця. І навіть коли ти сильно програєш на початку, завжди є можливість повернути хід поєдинку на свою користь і виграти.
Поразки мотивують до тренувань, а перемоги задовольняють амбіції
– Фехтування – складний вид спорту. Наскільки важливою під час двобою є така навичка, як управління емоціями?
– Це одна з ключових речей. Якщо не контролювати себе, можна втратити концентрацію і віддати бій.
– Які емоції ви переважно відчуваєте під час поєдинку? В душі ви спокійні? Чи навпаки – хвилюєтесь?
– Я намагаюся максимально зосередитися на самому бою. Є напруга, але вона допомагає бути уважною і швидко реагувати.
– Часто кажуть, що бокс – це свого роду шахи. А що скажете про фехтування?
– Як людина, далека від боксу та шахів, я думаю, що це порівняння не зовсім має сенс. Шахісти прораховують свої ходи значно далі, ніж боксери, а пропущений удар, мабуть, впливає на прийняття рішень зовсім інакше, ніж втрата фігури. Фехтування ж приваблює мене своєю швидкістю, влучністю, відчуттям моменту. Надзвичайно цінними для мене є зміна тактик під час поєдинку, вміння фехтувати в атаці та в захисті. Мене завжди захоплювало це відчуття, коли супротивник, шукаючи дистанцію і готуючи атаку, раптово пропускає укол, перетворюючись із хижака на здобич. Фехтування – це відносно безпечний вид спорту, хоча і травми, і синці трапляються.
– Що більше вплинуло на ваш розвиток як спортсменки і як особистості – перемоги чи поразки?
– Більше – поразки, бо саме після них ти аналізуєш, робиш висновки, тренуєшся і прогресуєш. Поразки мотивують до тренувань, а перемоги задовольняють власні амбіції.
– На вашу думку, що важливіше – більше фехтувати першим номером чи підлаштовуватися під суперницю?
– Найкраще – поєднувати. Важливо мати свої сильні сторони, але ще важливіше – вміти адаптуватися.
– Стиль фехтування і характер фехтувальника перетинаються з тим, яким він є у житті?
– Часто так, але не завжди. Буває, що людина на доріжці та в житті – зовсім різна.
У фехтуванні один точний укол може вирішити долю поєдинку. Фото: інстаграм Аліна Дмитрук
Моделінг? Можливо, як цікавий досвід
– Якою ви є в житті? Яка ви за характером?
– Я цілеспрямована, але водночас люблю простоту і легкість у спілкуванні.
– Вам ближче порядок і дисципліна чи свобода і певна хаотичність?
– Швидше – баланс. У спорті – дисципліна, а в житті хочеться більше свободи.
– Які риси характеру у вас сформувало саме фехтування?
– Дисципліну, витривалість, вміння не здаватися і швидко приймати рішення. Оскільки ми постійно їздимо на змагання, мені довелося швидко подорослішати і стати самостійнішою.
– Які книги та кіно вам до вподоби? Яка музика?
– Люблю різне, залежно від настрою. І фільми, і музику обираю під те, що хочеться в конкретний момент. Мені цікаво читати біографії відомих особистостей та видатних людей, нещодавно читала про Марію Кюрі та Лесю Українку. Зараз багато часу займає навчання, оскільки я закінчую 11-й клас і готуюся до вступу в університет, тому на читання художньої літератури практично не залишається часу.
– Чи бачите ви себе колись у ролі моделі?
– Можливо, як цікавий досвід – так, але спорт зараз на першому місці.
– Про що ви мрієте?
– Про перемоги не лише у спорті, а й про реалізацію себе в житті. Хочу подякувати всім захисникам і захисницям нашої країни, завдяки яким у нас є можливість жити і тренуватися в Україні, а також піднімати прапор нашої країни на міжнародних змаганнях.
Аліна не проти спробувати себе в ролі моделі. Фото: інстаграм Аліна Дмитрук
Про спортсменку
Аліна Дмитрук, українська фехтувальниця (шпага)
Вік: 17 років.
Місто: Львів.
Тренери: Андрій Орліковський (заслужений тренер України, наставник олімпійської чемпіонки Яни Шемякіної), Зоряна Семеряк.
До своїх 17 років Аліна вже зібрала нагороди всіх ґатунків на світових першостях. У її колекції є золото світового рівня в командному заліку серед юніорок, а особисті виступи на кадетських чемпіонатах світу принесли їй срібло в китайському Усі (2025 р.) та бронзу в бразильському Ріо-де-Жанейро (2026 р.). До цього списку варто додати і титул чемпіонки Європи в особистому заліку.