Пам'ятник "Засновникам Одеси", більш відомий одеситам як "пам'ятник Катерині" через фігуру російської імператриці Катерини ІІ, яка вінчає скульптурну композицію, можна перенести на алею радянських пам'ятників чи віддати до музею.
Про це у інтерв'ю онлайн-медіа “Свідомі” заявив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
“Щодо пам'ятника Катерині ІІ в мене очевидна думка: навряд його потрібно залишати. Проте це першочергово має бути рішення одеських депутатів з відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде — не сумнівайтеся, ми дамо згоду", — зазначив міністр.
Він зазначив, що якщо пам'ятка належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада має подати до Мінкульту рішення щодо винесення її з цього списку. У такому випадку пам'ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам'ятників чи віддати до музею.
В тому випадку, коли питання стосується національної пам'ятки, то вноситься пропозиція до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення.
"Ми просимо місцеві органи влади вирішувати, зважаючи на думки експертів, але також і на місцеві традиції чи історії, пов'язані з тим чи тим місцем. Треба діяти відповідно до закону і не забувати, що ми толерантна європейська держава, а тому відмова від радянської спадщини має відбуватися прозоро з обговоренням експертів та з урахуванням нюансів регіонів", — каже Ткаченко.
Дискусія щодо знесення пам'ятника російській імператриці пожвавилася в Одесі після того, як дві відповідні петиції набрали 25 тисяч підписів та на них відповів президент. Відповіді на петицію щодо заміни цього монументу на скульптуру присвячену американському актору Біллі Геррінґтону та демонтажу пам'ятника відносно були однакові. Вирішення цього питання залишили на розсуд міської ради.
Між тим вже майже два десятки громадських організацій звернулися до голови Одеської обласної військової адміністрації Максима Марченка з вимогою посприяти демонтажу пам'ятника.
Прихильники демонтажу вказують на те, що центральною фігурою цього пам'ятника є статуя Катерини ІІ — російської імператриці, відомої знищенням українського козацтва.
На думку активістів, ця фігура навіть не є історичною пам'яткою та немає жодної історичної цінності тому, що відлита у 2007 році, коли саме міська рада вирішила встановлювати цей пам'ятник. Щодо скульптур Йосипа де Рибаса, Франца де Волана, Григорія Потьомкіна та Платона Зубова, то вони є частиною музейного фонду, тож їх можна повернути до музеїв. Через ці скульптури охорона цього пам'ятника коштуватиме місту понад 2 мільйони у 2022 році.
Зазначимо, що депутат міської ради Петро Обухов на своїй сторінці у Facebook зазначив, що фракція "Європейська солідарність" до якої він входить, пропонує серед іншого прибрати пам'ятник Катерині до музею. На її місці може бути фонтан, що знаходився там же раніше.
"Я вважаю, що не може бути в центрі українського міста пам’ятника російському цареві. Не всі одесити поділяють цю думку навіть після десятка ракетних обстрілів міста росією. Але для мене очевидно, що Катерина в Одесі приречена. Рано чи пізно кількість людей за її знесення стане критичною. Так само, як був приречений Ленін на Куліковому полі. І я не думаю, що пам’ятник вистоїть, коли наші воїни повернуться до міста після перемоги. Катерина — це символ росії — держави агресора. Це все одно, що поставити там російській прапор чи двоголового орла", — написав він.
Одеський міський голова Геннадій Труханов під час інтерв'ю "НВ" у травні заявляв, що історія Одеси потребує певного переосмислення.
"Я розумію, що путін заподіяв Україні та доведеться приймати складні рішення. І що з одного боку є історія і історія Одеси така. Такі люди відстоювали місто, такі люди його будували. Поряд з ними Катерина, яка підписала указ. Тому це частина нашої історії — історії нашого міста. Однак сьогодні російські солдати стріляють у нас, російські солдати чи офіцери випускають ракети по наших містах, і це вимагає нового переосмислення і воно, безумовно, буде", — натякнув він.
На історичній цінності монументу наполягають противники його знесення, які відстоюють версию про заснування міста саме Катериною ІІ.