
Проєкт постанови Кабінету Міністрів щодо новацій у бронюванні військовозобов’язаних викликав бурхливі обговорення, попри те, що документ, ухвалений 13 жовтня, досі не оприлюднений. Основна ідея змін – це перегляд відсотка заброньованих працівників у критично важливих галузях, що вже спровокувало критику з боку громадськості та бізнесу.
Дискусії навколо змін у бронюванні
Запропоновані зміни передбачають зменшення частки заброньованих працівників:
- В оборонному та енергетичному комплексах: зі 100% до 85%.
- У комунальному господарстві: з 75% до 60%.
Ці обмеження викликали занепокоєння через потенційну втрату кваліфікованих фахівців, критично важливих для функціонування країни в умовах війни, особливо напередодні опалювального сезону та для забезпечення виробництва оборонної промисловості. Прем’єр-міністр Сергій Корецький зазначає, що кількість нових бронювань щомісяця зростає, хоча до 15% підприємств втратили статус критичності.
Критерії “критичності” та вибірковість бронювання
Питання щодо справедливості системи бронювання гостро поставила депутатка Інна Совсун, вказуючи на оголошення про роботу з бронюванням для, на її думку, некритичних професій, таких як барбери, садівники чи сомельє, на противагу сантехнікам. Для отримання статусу критично важливого підприємство має відповідати кільком критеріям, зокрема:
- Не мати податкових боргів.
- Забезпечити середню зарплату на рівні трьох мінімальних.
- Мати додатковий критерій (наприклад, бути резидентом “Дія.City” або відповідати вимогам регіонального рівня).
Як зазначає юрист Віталій Дудін, така система створює простір для маніпуляцій, оскільки економічні міркування можуть переважати над практичними потребами, дозволяючи компаніям, що не належать до критичної інфраструктури, отримувати бронювання. Це свідчить про “управлінський хаос” та відсутність єдиної стратегії в підходах до бронювання.
Викриття схем та “бронь на продаж”
У системі бронювання виявлено численні схеми, що дозволяють фіктивно працевлаштовувати осіб або продавати вакансії з відстрочкою від мобілізації:
- НАБУ викрило співробітника СБУ та директорку підприємства, які організували схему фіктивного працевлаштування “мертвих душ” для бронювання, отримавши майже мільйон гривень.
- Дарницький районний суд виніс вирок учаснику схеми з пошуку “клієнтів” через Telegram, який отримав умовний термін та сплатив 100 тис. грн на ЗСУ.
- На Чернігівщині директор комунального закладу та посадовець міськради підробили мобілізаційний договір для оформлення водіями своїх знайомих.
- Використання благодійних фондів та організацій, що створюються при критично важливих підприємствах, для розширення можливостей оформлення відстрочок.
Експерти вказують на вкрай розбалансовану систему контролю, де слабкість Державної служби з питань праці та відсутність належного нагляду за кадровими агентствами дозволяють процвітати тіньовому бізнесу на бронюванні.
Недосконалість та відсутність чітких критеріїв у системі бронювання створюють простір для зловживань, що підриває довіру суспільства та ефективність мобілізаційних заходів.
Ситуація вимагає термінового перегляду та уніфікації підходів до визначення критичності підприємств і професій. Це допоможе забезпечити справедливість, ефективність та стійкість економіки країни в умовах воєнного стану.





Прокомментируйте