НАТО та ЄС будують купол від дронів: кінець занепокоєння, але не одразу

Кінець глибокого занепокоєння: НАТО та ЄС будують купол від дронів, але він запрацює не скоро

Фото: Jonathan Raa/NurPhoto via Getty Images

Війна Росії проти України вивела питання безпеки повітряного простору ЄС та НАТО на новий рівень. Багаторазові порушення кордонів бойовими БпЛА, їх падіння та спричинені ними інциденти змушують європейські країни перейти від висловлення занепокоєння до розробки конкретних систем захисту від дронів.

Зростання загрози від дронів у Європі

Неодноразові інциденти з невідомими дронами у повітряному просторі країн ЄС та НАТО свідчать про системну проблему, що вимагає негайної реакції. Хоча точна кількість порушень варіюється залежно від методології підрахунку, зрозуміло, що масштаби загрози значні.

  • Румунія стала однією з найбільш постраждалих країн: з початку повномасштабної війни російські дрони 29 разів порушували її повітряний простір, 15 з них – цього року. Один із дронів впав на житловий будинок у Галаці, поранивши двох людей, що стало першим подібним випадком у густонаселеному районі країни НАТО.
  • Польща у вересні 2025 року зафіксувала численні порушення повітряного простору під час масованої російської атаки на Україну, що змусило підняти в небо винищувачі F-16 та назвати подію “актом агресії”.
  • Країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія) регулярно повідомляли про дрони з боку Росії чи Білорусі, що призвело до закликів посилити протиповітряну оборону. У Латвії після інцидентів із дронами пішли у відставку міністр оборони та прем’єр-міністр через критику повільної реакції.
  • Інші країни ЄС, включаючи Фінляндію, Німеччину, Бельгію та Данію, також стикалися з інцидентами, що призводили до закриття аеропортів, підвищеної тривоги та навіть звинувачень РФ у спробах атак (як у випадку з дроном зі вибухівкою в Лейпцигу).

Від “глибокого занепокоєння” до конкретних кроків

Після тривалого періоду висловлення “глибокого занепокоєння” країни НАТО та Євросоюзу нарешті переходять до конкретних дій щодо протидії дронам, хоча терміни реалізації цих ініціатив викликають питання.

Ініціативи НАТО та ЄС у відповідь на загрозу

Північноатлантичний альянс вже розпочав активізацію системи спостереження та оборони Східного флангу (Eastern Sentry), що передбачає залучення додаткових літаків, систем ППО та кораблів для швидшого виявлення та реагування на загрози.

Європейська комісія також представила “План дій ЄС щодо безпеки безпілотників та протидії їм”, спрямований на створення загальноєвропейського захисту від дронів та посилення східного кордону. Планується, що ця система запрацює до кінця 2027-2028 років.

Окрім того, запропоновано кілька великих транскордонних оборонних проєктів. Серед них DECODER (Drone and Counter Drone European Resolve), що за участі 26 країн ЄС, Норвегії та України передбачає інвестиції у €3,5-5 млрд та розгортання виробництва дронів і засобів протидії до 2033 року. Інший проєкт – Eastern Flank Watch – об’єднає 13 країн ЄС, Норвегію та Україну для посилення спостереження на східних кордонах. Всі ці пропозиції ще мають отримати остаточне схвалення Ради ЄС.

Хоча ці кроки є необхідними, їхня реалізація відбувається із значним запізненням, що може мати серйозні наслідки для безпеки європейського континенту. Загроза від безпілотних літальних апаратів вимагає негайної та скоординованої відповіді, і хоча Європа нарешті починає діяти, ефективність цих заходів залежатиме від швидкості та рішучості їх впровадження.