Фото: uscc.org.ua
Американські політики тиснуть, втомленому війську необхідні поповнення та заміна, молодь навчається бойовим наукам швидше за немолодих… Останніми днями можна почути чимало хоч обережних, але аргументів на користь мобілізації з 20, а то й з 18 років.
Проте не менше і контраргументів – додаткова стимуляція виїзду підлітків за кордон, удар по демографічній ситуації, збільшення бойових втрат, оскільки юнацтво гірше оцінює ризики.
Згідно з «Планом перемоги» Володимира Зеленського війна може закінчитися у 2025 році, але зарубіжні та й українські експерти дають і більш триваліші прогнози. Як може вплинути на перебіг подій зниження мобілізаційного віку і чи підуть законотворці на такий крок, Коротко про розповіли експерти.
Камінець від депутата – камінець від Залужного
Про те, що війна – це справа молодих, почали згадувати на другому році широкомасштабної російської агресії, бо з’ясувалося, що середній вік у бойових частинах ЗСУ становить 40-45+. Наприкінці травня 2023-го Верховна Рада ухвалила закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років, проте президент підписав його тільки у квітні 2024-го.
На певний час дискусії вщухли, а наразі відродилися. Тим паче, коли стало відомо, що західні партнери мають щодо цього свою думку. Це підтвердив радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко, який заявив, що американські політики одразу з двох партій тиснуть на Зеленського в питанні проведення мобілізації з 18 до 25 років. Мовляв, тільки зброї від них для успішного завершення війни буде недостатньо, якщо ми не забезпечимо свіжі людські сили.
На користь ранньої мобілізації висловилися командир 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» Ігор Оболєнський, який запропонував ввести призов з 21 року, секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки Роман Костенко, який поставив нижню планку у 20 років. Публіцист Віталій Портніков в ефірі Еспресо заявив не тільки про неминуче зниження віку, а й мобілізацію жінок в разі тривалої війни.
Втім, прихильників протилежної думки теж багато. Вагомий камінець на чашу контраргументів поклав Валерій Залужний. Під час зустрічі з українськими студентами в Лондоні він заявив, що “категорію 18-25 років потрібно максимально берегти” і що він, будучи на посаді Головнокомандувача, завжди наполягав, щоб мобілізація не заходила на людей молодше 25 років, бо “нам потрібна Україна і через 20 років, і через 30 років. А вона ось – їй зараз 18 років”.
Без високих ризиків для життя
З огляду коментарів у соцмережах, позицію Залужного поділяють багато українців. Жінки пишуть, що їх чоловіки пішли на фронт, щоб сини дочекалися кінця війни і не дивилися в очі смерті.
— Знижувати вік не можна, — впевнений військовий аналітик Іван Ступак. – Ну будемо брати 21-літніх, потім – 20-літніх, 18-літніх… А далі – 16-літніх? Ми впевнені, що у нас буде для них зброя і техніка? Бо поки що є тенденція для зменшення західної допомоги. Якщо йти за принципом зниження віку солдат, то колись залишаться самі жінки, діти на рівні середньої школи, пенсіонери і величезна “армія” заброньованих чиновників і силовиків. Хіба так ми бачимо наше майбутнє?
На думку офіцера ЗСУ Дениса Ярославського, молодь 18-25 років можна залучати до виконання бойових завдань, але не мобілізувати на загальних засадах – використовувати стимули для добровольців.
— Молодь має виконувати виключно високотехнологічну роботу, наприклад, операторів БпЛА. Сьогодні 80% техніки і живої сили противника вражаються саме безпілотними системами. А кращий геймерский вік — це 18–23 роки, бо в 50 людина не здатна добре оволодіти джойстиком. Юнаки, які стануть до лав ЗСУ, повинні отримувати зарплатню на рівні середньої в армії і мати можливість кар’єрного зростання. Вони будуть працювати на віддалені від лінії зіткнення, тобто не матимуть високих ризиків для життя, — переконаний військовий.
Денис Ярославський підкреслює, що всі підрозділи в ЗСУ, які працюють з безпілотними системами, мають втрати в живій силі менше одного відсотка.
Війну в Афганістані молодими не виграли
Прибічники зниження мобілізаційного віку посилаються як на аргумент США, що у В’єтнам там набирали з 19 років, так і на те, що середній вік армії Ізраїлю 18–26 років.
“У нас можна балотуватись у депутати і ухвалювати складні управлінські рішення та закони з 21 року, а воювати — з 25. Я не знаю, хто це придумав», — цитують ЗМІ позицію депутата з оборонного комітету Романа Костенко.
— Мобілізаційний вік в Україні офіційно рахується від 18 до 60-ти, — нагадує голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. – З 25-ти починається призов по мобілізації. Щодо ж до аргументів про 19-річних на в’єтнамській війні, то чим це допомогло Америці її виграти? Радянський Союз теж юнаками до 25 років хотів перемогти в Афганістані. Першу Чеченську війну Росія теж вела молодими сильними солдатами і програла. Тільки коли почали набирати контрактників з досвідом, чогось домоглися. І то тільки тому, що підкупили ряд чеченських кланів. Що ж до самих чеченців чи талібів, то з їхнього боку здебільшого воювали дорослі дядьки, а не вчорашні діти.
Підтвердження немає, а люди вже стривожені
На переконання військовика, зараз марно сперечатися про призовний вік.
— Важливо говорити про перерозподіл наявного військового резерву, ресурсу. Щоб армія могла ефективно протистояти ворогу, незалежно від вікових категорій. Командири мають право говорити про те, що їм наболіло, але більшість дискусій, які сьогодні розгортають, це для привернення уваги, підвищення політичних рейтингів. Говорити треба про ефективний рекрутинг, про соціальні пакети для добровольців допризовного віку, про роботу з союзниками, які взяли на себе зобов’язання постачати зброю. Просто взяти і понизити вік – це не панацея, не вирішення проблеми, — наголошує Іван Тимочко.
Експерт звертає увагу: якщо набирати юнаків, то загони треба укомплектувати, підготовити, скерувати, забезпечити зброєю, контролювати молодий запал.
— Все одно доведеться розмивати їх між тими, хто з досвідом. Тому всьому мають передувати аналітика, прагматичні розрахунки. А у нас починають з популізму. Міноборони, Генштаб підтвердження жодним намірам не надали, а люди вже стривожені. Бо депутатам байдуже, кого призивати, вони мають бронь. Я не кажу, що це погано або добре. Я маю на увазі, що депутати повинні займатися своїми справами. А призивати когось чи ні, вирішуватимуть військові. Хоча вже бачу, який ті самі депутати зчинять лемент, якщо надійде законопроєкт про зниження призовного віку.
Чи зважаться депутати?
Парадокс у тому, що місяць тому депутати святкували перемогу, ухваливши законопроєкт, який забороняє мобілізацію всіх українців віком до 25 років. Щоправда, чинності він ще не набув, тому можна припустити, що парламенту запропонують переглянути позиції. Чи зважаться?
— Надто багато політичних ризиків. Знову з’явилися чутки і розрахунки щодо можливих виборів на 2025 рік. Тому будь-яке непопулярне рішення Верховної Ради стає все більш малоймовірним на даному проміжку часу, — вважає політтехнолог Олег Постернак. – Навіть коли йтиметься про міжнародний тиск. Гадаю, що ситуація із заявою Лещенка обіграна, щоб максимально відсунути цю новину від іміджу і репутації президента, показати його людиною, що виступає на захист молодого покоління, яке стане тригерним питанням в майбутньому виборчому циклі.