General view of the meeting
Протягом двох днів у Брюсселі тривала зустріч міністрів оборони країн НАТО і більшу частину часу вона була присвячена саме Україні. Її результатом стало ухвалення програми під назвою «Допомога НАТО в галузі безпеки та навчань для України».
Ця зустріч була важлива тим, що вона стала останньою перед липневим самітом НАТО у Вашингтоні. Тобто саме цього тижня готували всі ключові рішення, які вже будуть формально затверджені лідерами країн-членів за місяць.
Чимало цих рішень стосуються військової підтримки України та кардинальних змін в її забезпеченні. До Брюсселя приїжджав Міністр оборони Рустем Умєров, який особисто взяв участь у всіх ключових зустрічах та переговорах.
Отже, чого чекати Україні від партнерів найближчим часом і що принесе нам саміт НАТО — далі у матеріалі АрміяInform.
Аргентина, ППО, зброярі, коаліції: «День України» в Брюсселі у репортажі АрміяInform
Україна платить високу ціну за невчасно поставлену зброю
«Ми повинні гарантувати, що це не повториться», — так останнім часом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг реагував на новини про затримки з постачанням нагальних військових потреб Україні.
Саме тому Альянс, який до цього ніколи не був безпосередньо причетний до постачання зброї та військової техніки України, вирішив кардинально змінити свою позицію і взяти на себе провідну роль у цьому процесі.
Втім, була ще одна причина. Ця програма є своєрідною страховкою перед майбутніми виборами у США. В Альянсі зважають, що новим президентом восени може стати Дональд Трамп, який за час свого першого президенства відзначався неоднозначними заявами щодо НАТО та союзників.
Тому в Альянсі є небезпідставні побоювання, що у разі приходу на другий термін він може послабити роботу Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») або і взагалі припинити її. Нова програма НАТО в цьому випадку збереже необхідний темп постачань.
Протягом кількох місяців у НАТО дискутували щодо формату, шляхів фінансування і загалом ступеня залученості. Коли загальна рамка була готова, залишалася одна перешкода — опір Угорщини, яка традиційно блокує рішення щодо України як в НАТО, так і в ЄС.
Саме тому за день до міністерської зустрічі у Брюсселі генсек НАТО полетів до Будапешта на зустріч до угорського прем’єра Віктора Орбана. Її підсумками став компроміс — Угорщина не бере участі у новій програмі й не дає на неї фінансування, а натомість не блокує рішення, яке потребує одностайності, і не заважає партнерам України надалі надавати допомогу.
Слід одразу наголосити, що станом на зараз цей план НАТО не стане заміною Контактної групи з питань оборони України. Обидві програми функціонуватимуть паралельно.
Як працюватиме програма
Створюючи новий план у НАТО вирішили відштовхнутися від наявного досвіду. До нової структури увійде командування НАТО, розташоване на американському об’єкті у німецькому Вісбадені, і логістичні вузли у східній частині Альянсу.
Керуватиме всією роботою 3-зірковий генерал, підзвітний Верховному головнокомандувачу Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі (SACEUR). Його ім’я стане відомо пізніше.
У Вісбадені вже тривалий час працює аналогічна структура — американська Група сприяння безпеці в Україні (SAG-U), яка нараховує приблизно 300 військових.
Нова структура буде вдвічі більшою. Очікується, що до неї залучать близько 700 військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО.
НАТО здійснюватиме нагляд за підготовкою військовослужбовців Збройних Сил України на полігонах в країнах Альянсу, підтримуватиме Україну через планування і координацію допомоги, керуватиме передачею і ремонтом обладнання, надаватиме підтримку довгостроковому розвитку ЗСУ.
«Ці зусилля не роблять НАТО стороною конфлікту, але вони посилюють нашу підтримку України у відстоюванні її права на самооборону. Допомога і підтримка України з боку НАТО в галузі безпеки є ключовим результатом саміту. Поряд з довгостроковими фінансовими зобов’язаннями та подальшими кроками на шляху України до членства в НАТО», — наголосив Єнс Столтенберг.
Міністр оборони України Рустем Умєров, який напередодні перебував з візитом у Брюсселі, у спілкуванні з українськими журналістами пояснив, що НАТО хоче бути більше залучене до постачань допомоги.
Він зазначив, що багато країн, що входять до формату «Рамштайн», є країнами НАТО, і сама організація хоче долучитися, щоб супроводжувати управлінські питання щодо постачання міжнародної технічної допомоги, щодо фінансування і для проведення функціонального супроводження допомоги, яка надається.
«Іноді НАТО каже, що деякі країни дають зобов’язання, які невчасно приходять, і НАТО хоче закривати ці питання управлінські, щоб більше спілкуватися і мати юридичний мандат доєднатися. Щоб юридично у них була можливість телефонувати країнам від імені НАТО і питати, чи ця військова допомога, технічна, фінансова дійшла», — пояснив Міністр оборони.
Фінансування не узгодили
Новий план розширеної підтримки також передбачав конкретні фінансові зобов’язання країн-членів НАТО для України на певний тривалий термін. Спочатку фігурувала пропозиція щодо 100 млрд євро на 5 років додатково до вже запланованих коштів. Однак вона не була підтримана.
Тоді Єнс Столтеберг заявив про необхідність зберегти поточний рівень військової допомоги України, який, за його оцінками складає 40 млрд євро на рік. Але і цю пропозицію у Брюсселі не вдалося узгодити — проти виступила Італія. У Римі вважають цю суму надмірною.
У НАТО наполягають на довготривалому фінансуванні через те, що воно дасть змогу краще планувати як потреби України, так і потреби країн-членів Альянсу, які також мають поповнювати свої запаси зброї та техніки.
«Це забезпечить більшу передбачуваність і прозорість, а також справедливий розподіл тягаря всередині Альянсу і, що найважливіше, надішле сигнал москві, що вони не зможуть перечекати, поки ми вийдемо з нього», — пояснював генсек.
Втім, він переконаний, що до саміту НАТО у липні вдасться узгодити питання фінансових внесків і його ухвалять у Вашингтоні.
Робота на перспективу
Нова програма має також довготривалий вимір. НАТО допомагає Україні досягти оперативної сумісності, і ці зусилля стануть більш послідовними.
«Коли ми обговорюємо майбутні Збройні Сили України, надзвичайно важливо, щоб після закінчення цієї війни Україна була здатна стримувати майбутню агресію і захищатись від будь-яких майбутніх нападів», — пояснили в Альянсі.
Як приклад можна навести постачання літаків F-16. Частково вони мають відношення до короткострокових потреб, але при цьому мають бути інтегровані в довгострокову структуру Сил оборони України.
Власне саму програму також мають формально ще затвердити на саміті НАТО, після чого вона офіційно почне роботу. Тобто перші результати Україна зможе відчути вже за 2-3 місяці.
Юрій Онищенко