Демон, у цивільному житті Ірина, — військова механізованого батальйону окремої танкової Сіверської бригади.
Про Демона розповіло 22 червня Оперативне командування «Північ».
Разом зі своїм підрозділом вона обороняла Чернігів. Командир бойової машини піхоти — командир відділення старший солдат Ірина рано-вранці 24 лютого отримали бойовий наказ висуватися на рубіж і зайняти оборону.
Виконували бойові завдання у напрямку Ріпок. Потім маневрували та зайняли рубіж на іншому напрямку, де безпосередньо і зіткнулися з ворогом у бою.
«Противник їхав колоною на дуже великій швидкості. Ми займали позиції у лісосмузі. Здається, я бачила очі того чоловіка, який косив нас з великокаліберного кулемета. Ці очі, напевно, я запам’ятаю до кінця своїх днів», — згадує Демон.
На перший погляд, не віриться, що вона — командир бойової машини, але її позивний «Демон» говорить сам за себе.
«За характер», — коротко пояснює військова свій позивний.
А ще пам’ятає масштабний артилерійський обстріл, коли постраждав екіпаж захисниці.
«Був дуже тяжко поранений мій механік-водій, який помер на місці, на жаль… І оператор-навідник був поранений. Але він — живий, все з ним добре, і вже разом із нами», — згадує Ірина.
Вона весь час оборони Чернігова була зі своїм екіпажем. Інколи брала на себе роль оператора-навідника, адже досвід уже був: дівчина у військовій частині ОК «Північ» служить з 2019 року. В армії ж — з 2017-го.
Згодом підрозділ Ірини тримав позиції поблизу Авдіївки. Тепер стримує наступ ворога в іншій гарячій точці фронту на Донеччині.
Про її мотивацію, побратимів та зміну характеру війни від повномасштабного вторгнення і дотепер, дивіться у відео
Як повідомляла АрміяInform, «Танк тоді повернув гармату в мій бік, і я подумав, що може не варто, але все ж відпрацював» — історія десантника з позивним «Псих».