Колаж Сергія Поліщука / АрміяInform
Які страхи заважають українським чоловікам мобілізуватися?
У результатах соціологічного опитування дослідницької агенції Info Sapiens для видання «Тексти» респонденти виокремили кілька причин, серед них:
- Недостатнє матеріальне забезпечення.
- Відсутність відповідного навчання перед відправленням у підрозділ.
- Можливість інвалідності або смерті.
- Невизначеність строків служби (невідомо, коли можна буде демобілізуватися).
- Імовірність потрапити до «поганого» командира підрозділу.
- Загроза потрапити в полон.
Ми вирішили розібрати ці ключові страхи українців перед обличчям мобілізації, запитавши військовослужбовців та спеціалістів про їхній досвід служби та способи, якими вони змогли побороти (але не завжди) це цілком природне та притаманне майже всім людям почуття страху.
У першому матеріалі на цю тему — недостатнє матеріальне забезпечення. Адже не завжди і не для кожного цивільний та військовий заробіток є тотожним і рівнозначним.
Чи 20 тисяч гривень — це «пристойні» гроші?
Офіцер Олександр мобілізувався до лав ЗСУ трохи більш ніж рік тому. Нині його військова частина виконує завдання на одному з напрямків фронту. Армієць каже, що страх щодо малого заробітку є поширеним у війську, але все залежить від потреб конкретної людини, її професії, майнового стану.
— Очевидно, що підприємцю чи айтівцю «голої двадцятки», яку платять військовослужбовцям рядового складу за замовчуванням, буде мало. У район виконання завдань із премією плюс 30–100 тисяч ще треба потрапити. Та й, будьмо відверті, чимало мобілізованих воліли б краще жити на «двадцятку», але служити у більш безпечних місцях, — міркує співрозмовник.
Ба більше, для багатьох військових і 20 тисяч — пристойні гроші, які не так просто заробити робітнику в селі чи маленькому містечку. Олександр наводить приклад, з яким стикався особисто: один із солдатів розповів, що раніше на день заробляв 100 грн тим, що колов дрова. Натомість мінімальне грошове забезпечення солдата нині становить близько 600 грн на день.
Якщо ж військовий хоче більший оклад — то армія, каже офіцер ЗСУ, дає всі можливості для розвитку: просто треба показати свої знання та вміння, і буде можливість пройти навчання і перейти з рядового до сержантського чи офіцерського складу.
— Не забуваймо також, що тут ще й вдягають і годують безкоштовно, — нагадує Олександр.
А крізь призму «гроші та сім’я» впевненості військовому додавала його дружина Марина, яка має роботу та стабільний дохід.
— Тож страху «а хто ж подбає про неї, якщо я загину» — не було. Та й мені, власне, грошове забезпечення військового тут немає на що витрачати, — резюмував Олександр.
Є свіжий приклад і в солдата ЗСУ Миколи, який прийшов у військо лише два місяці тому, і за спиною в нього поки лише навчальний центр і базова загальна військова підготовка. Він працював 9 років у сфері медіа: був і есемемником, і керівником медіаслужби в громадській організації, і піарником, і журналістом.
Крайнє місце роботи перед мобілізацією — комунальний заклад, мав також комерційні замовлення (фото- та відеозйомка). Тому, каже, страху залишитися без грошей у війську не було.
— Цього страху у мене точно не було. З приводу заробітної платні все дуже просто. Я працював у комунальному закладі, тому заробляв мало. У війську більша. Звісно, зникла можливість брати замовлення на комерційні зйомки, але то не критично, — говорить новоспечений солдат.
Гроші можна інвестувати в себе
Дещо іншої думки дотримується головний сержант розвідки в одному з окремих десантно-штурмових батальйонів з позивним «Кіт». Він на війні — з 2014 року, а з жорстких «замісів» не вилазив з лютого 2022-го. І витрачати свою зарплату йому є на що.
Щомісяця він отримує різну суму: від 60 до 130 тисяч гривень, все залежить від кількості бойових виходів.
Зазвичай витрачає частину грошового забезпечення, щоб придбати форму, елементи захисту, на ремонт та купівлю авто в підрозділі, «мавіки» теж треба купувати, плюс паливо, а ще оптика.
Тож частина цих бойових виплат — це інвестиція у власне виживання. Частину коштів надсилає рідним. Деякі суми йдуть на солодощі та їжу. Окрема стаття витрат — спорядження бойового сержанта.
— Моя плитоноска у повному зборі з плитами 6+ захисту коштує 38 тисяч гривень. Шолом — 19 тисяч. РПС у зборі — 5,5 тисячі. Берці — 6 тисяч. Штани — 6800. Навушники — 4500. Щомісяця витрати можуть мінятися, все залежить від потреб. Але, як правило, треба мати дві пари взуття, два комплекти форми для виконання завдань, і ще один — повсякденний, — говорить «Кіт».
Слід зазначити, що наразі держава забезпечує бійця всім необхідним, але під час тривалих бойових дій і залежно від типу завдань щось з екіпірування може надто швидко зноситись або вийти з ладу. Ситуація може відрізнятися від підрозділу до підрозділу, що залежить від логістики та закупівель.
Армія голим не залишить
Про свій досвід забезпечення розповідає офіцер ЗСУ з позивним «Марк», який ішов на службу на початку 2023 року, не маючи страху щодо того, що буде «голим і босим».
Він пояснює, що на той момент вже мав багато знайомих у війську: і ніхто з них не говорив, що чогось не вистачає. Вже коли потрапив на навчання, то майже все з одягу та взуття видали — по декілька комплектів.
— Потім ще було проблемно все те з місця на місце перевозити. Так вийшло, що я потрапив на навчання на початку весни, коли ще було холодно і часто йшли дощі. А потім настало літо. Тому нам видали як зимову форму, так і літню. Проблеми, звісно, були. Але це стосувалося великих розмірів, яких на складі не вистачало. Та згодом все одно видали, — пригадує військовий.
Він наголошує: слід розуміти, що все це видається на певний час: щось на рік, щось — на два роки. Далі все залежить від умов використання та якості.
— Якщо постійно десь в окопах, хащах, багнюці, то, звісно, форма не витримає довго. Тоді того, що видають, не вистачить, і потрібно купувати. Якщо щось згоріло або було знищено під час обстрілів, то можна подати на списання, і отримати нове. Якщо просто десь втратилося, то тут вже складніше. Але знаю, що все одно дещо видавали додатково, — ділиться військовий і ще раз наголошує: все необхідне у війську видадуть.
Він пояснює, що якщо в бійця немає зимової куртки (які б не були причини її втрати), то навряд хтось із речовиків напередодні зими відмовить в її отриманні — адже дорожче обійдеться.
— Плюс є ще один момент: багато хто купує собі якусь форму не тому, що вона вкрай потрібна, а тому що просто хоче. Наприклад, якийсь костюм у мультикамі, якусь панаму чи якісь модні берці, — наводить приклад захисник.
За його словами, далі вже все залежить від умов служби та особистих уподобань. Крім того, досить часто в підрозділи надсилають гуманітарку: там і футболки, і шкарпетки.
— Було таке, що й з десяток комплектів костюмів Soft shell надходило, — каже офіцер.
Що стосується екіпірування, то бронік та шолом видали одразу, далі умови диктують особисті вподобання та особливості служби.
— Наприклад, я купував собі нову плитоноску. Бо та, яку видали, була для мене незручною. Хоча коли потрапив у підрозділ, там можна було взяти іншу. Як і шолом. Але я про це в «учебці», звісно, не знав. Тому тепер усім знайомим, які доєднуються до війська, раджу не поспішати. А чекати вже розподілу та дивитися, що дадуть там. Адже цього може бути цілком достатньо. Тож без броні точно не залишать. Бо без цього ніхто й не відпустить на виконання завдань. І якогось дефіциту, як це було на початку вторгнення, зараз не помічав, — резюмує Олександр.
«Фінансова подушка» перед мобілізацією
Солдат Збройних Сил Володимир (ім’я змінено на прохання героя) потрапив на службу наприкінці минулого року. За його спиною — понад десять років досвіду у сфері медіа. Обирав посаду за спеціальністю, скориставшись рекрутингом.
— Друзі-військові ще від самого початку, як розпитував про мобілізацію, а це було понад рік тому, радили запастися «фінансовою подушкою» на випадок, якщо це буде служба в тилу, — каже він та уточнює, що не всім вдається жити комфортно на 20 тис. грн в обласному центрі або столиці.
Плюс є допомога від цивільного роботодавця, зазначає солдат і каже, що таких випадків серед його знайомих є багато. Він готувався до служби матеріально, а враховуючи забезпечення харчуванням, вважає умови в ЗСУ хорошими.
— Ти можеш цілодобово працювати в тилу, бути високооплачуваним спеціалістом, але це все не йде ні в яке порівняння з тими, хто ризикує життям безпосередньо на лінії бойового зіткнення, — пояснює Володимир.
На його переконання, якщо ти несеш службу в тилу, то повинен викладатися на 150%, адже ти перебуваєш у безпеці, і фінансове забезпечення тут відходить на другий план. Якщо не подобається — завжди можна «попроситися» на бойову посаду.
Страх працює на наше збереження
Про психологію походження страху та про те, чому і новобранцям, і військовим важливо насправді вміти боятися, АрміяInform запитала у ветерана, кризового психолога, головного психолога гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Олександра Чаморсова.
Спеціаліст пояснює одну з причин походження страху: він викликаний невизначеністю того, що буде з людиною — якщо боєць, наприклад, опиняється в обставинах, які сам не в силі змінити чи прибрати. Тому ключове в ліквідації страху — наявність інформації.
— Військовий-новобранець не знає нічого. І це збільшує його страх. Отже, чим більше в нього буде відомостей про це, чим більше він поверне собі цей контроль — тим буде менше страху. Бо повна відсутність контролю — це якраз надмірна кількість страху, коли людина не знає, що може змінити. І чим більше людина буде повертати собі контроль, тим їй простіше буде зі страхом справлятися, — говорить психолог.
Наприклад, якщо людина точно знає, до якої частини потрапляє; скільки вона отримуватиме; усвідомлює, що в неї перед цим буде навчання, і її відразу не відправлять на «нуль» — тим у неї більше буде контролю і тим легше вона буде справлятися зі страхом.
Чаморсов наголошує, що поінформованість у випадку походження страху — вкрай важлива.
— Але страх все одно залишатиметься, адже він працює на наше збереження, — резюмував співрозмовник.
Сподобався наш матеріал? Надішли його другу або подрузі, які якраз вирішують питання мобілізації або підписання контракту із Силами оборони.
Якщо ти вже на службі, то тобі може бути цікавим інший наш матеріал — про те, що робити з важко заробленими грошима. До речі, в агрегаторі вакансій від АрміяInform ви можете відфільтрувати позиції щодо розміру грошового забезпечення.
Людмила Кліщук
Кореспондент АрміяInform 
Тарас Ільків