Компанія ТОВ «Везерфорд Україна», яку очолює Олександр Тертиченко, який активно просуває в Україні інтереси білоруських компаній, опинилася в центрі скандалу через підозри в корупційних схемах. Як повідомляє видання «Антикор», «Везерфорд» маючи постійні зв’язки з РФ, виграла вже понад сто тендерів на загальну суму понад 3 млрд грн, основним замовником яких є державне підприємство «Укргазвидобування».
Також журналісти з’ясували, що «Везерфорд Україна» порушує вимоги закону про локалізація, що передбачає використання не менше 20% українських компонентів у закуповуваних товарах за державні кошти. Більшість обладнання, що постачається компанією, імпортовано, а локалізація обмежується лише частковим складанням в Україні. А умови багатьох тендерів змінювалися таким чином, щоб компанія залишалася єдиним можливим переможцем, як це було, наприклад, із тендером «Укрнафти». І це все відбувається на тлі внесення Національним агентством щодо запобігання корупції материнської компанії Weatherford до списку міжнародних спонсорів війни.
Крім того, занепокоєння викликає зв’язок «Везерфорд Україна» з Росією. Попри санкції, Weatherford продовжує співпрацювати з російським гігантом «Роснефть», створюючи нові робочі місця у РФ.
У розслідуванні також згадується Наталія Рудевич, яка з 2010 по 2020 роки працювала директором «Везерфорд Україна», а потім перейшла на керівні посади у державних компаніях, зокрема в «Укргазвидобуванні» та «Укрнафті». Її перебування на посаді супроводжувалося підписанням вигідних контрактів із «Везерфордом Україна» на сотні мільйонів гривень. Вона обіймає посаду головної радниці директора з нафтогазових сервісів в АТ «Укрнафта», що дає можливість продовжувати лобіювати інтереси приватної фірми.
Ще одним фігурантом розслідування є Дмитро Сонешкін, громадянин Росії, який раніше працював у Weatherford, а сьогодні курирує «Везерфорд Україна» через свої компанії. А Віталій Мельник, теж колишній директор «Везерфорд Україна», за даними джерел, використав підставні компанії для обналу державних коштів для Тертиченка. Однак після повномасштабного вторгнення він передав свій бізнес дочці Юлії Мельник-Дедович, а сам продовжує фінансові угоди вже через інші компанії разом із партнером Ігорем Стасюком.
Таким чином, розслідувачі дійшли висновку, що успіх «Везерфорд Україна» базується не на якості продукції чи послуг, а на корупційних зв’язках, маніпуляціях з умовами тендерів та схемах псевдолокалізації. Компанія, попри санкції та війну, зберігає зв’язки з російськими та білоруськими бізнесами, продовжуючи співпрацю з державними підприємствами України. Це наголошує на проблемі вибіркового правосуддя та зловживання з боку правоохоронних органів, які дозволяють таким підприємствам працювати на стратегічних ринках країни та внаслідок цього наживатися.