Фото: youtube.com/@avucic
Президент Сербії Александр Вучич пояснив, що він мав на увазі, коли попереджав про важки часи, що насуваються на країну. Як пише «Балканський оглядач», першим викликом він назвав прийом Косова до Ради Європи. Передбачається, що остаточне рішення з цього питання буде ухвалене 11 травня.
Вучич заявив про дискримінацію та репресії сербів в Косово та невиконання Приштиною своїх зобов’язань за раніше узгодженими домовленостями, а також розкритикував тих, хто на міжнародній арені та в регіоні підтримує приєднання Косово до РЄ.
Реакція Сербії на можливе прийняття Косово до Ради Європи буде потужною та відповідальною, заявив він, зазначивши, що поки не хоче говорити, як саме буде діяти Белград.
— Ми продовжимо обговорювати, я готовий вислухати думку Скупщини (парламенту, — авт.) та уряду. Ми будемо готуватися і чекати, — сказав Вучич.
Другим викликом, за словами сербського президента, є заплановане ухвалення у квітні на Генеральної асамблеї ООН резолюції про визнання масового вбивства боснійців в Сребрениці в 1995 році геноцидом. Як він зазначив, розгляд цього питання ініційовано на пропозицію Німеччини та Руанди.
Резолюція не матиме обов’язкової сили, але Вучич не виключає, що після визнання подій в Сребрениці геноцидом, буде ставитися під сумнів право на існування Республіки Сербської як утворення, сформованого на основі геноциду. Окрім того, на його думку, «на підставі лише одного необов’язкового вердикту також вимагатимуть від Республіки Сербської воєнних репарацій».
— Західні держави хочуть поставити нас у скрутне становище. Проти нас буде колективний Захід проти Сербії плюс значна кількість мусульманських країн. Але ми маленькі, всі ці сили проти нас, але ми будемо боротися, — заявив Вучич.
На думку Вучича, «тиск на сербський народ» відбувається, по-перше, через військовий нейтралітет Сербії. По-друге, через ставлення до конфлікту в Україні – за позицію, що Сербія засуджує напад на суверенну країну, але не приєднується до санкцій проти Росії.
Третя причина, зазначив він, полягає в тому, що західні країни відчувають великий тиск через просування російських військ і можливі майбутні політичні меседжі з Москви, які базуватимуться на тому, що часто називають «косовським прецедентом».
— Саме тому необхідно вирвати все це з рук Володимира Путіна, як потенційного туза в його рукаві, – впевнений Вучич.
Як зазначає «Європейська правда», у 2004 році вбивства у Сребрениці визнав як геноцид Міжнародний трибунал з колишньої Югославії у справі проти генерала боснійських сербів Радислава Крстича. У 2015 році визнали цю бійню геноцидом Європарламент та Конгрес США, а Велика Британія винесла на голосування Ради безпеки ООН проєкт резолюції, який визнавав масове вбивство у Сребрениці геноцидом. Проте під час голосування Росія наклала вето на проєкт резолюції. Позиція Сербії вже багато років полягає у визнанні масового вбивства у Сребрениці, проте не геноциду.
Раніше цього тижня Александар Вучич у соціальних мережах опублікував загадковий пост про важкі дні для країни і її жителів. Пізніше стало відомо, що політичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи рекомендував запросити Косово до членства в організації, що відкриває шлях до голосування за відповідне рішення на сесії ПАРЄ.