Фото: REUTERS
Події, що відбуваються в Курській області РФ, вчергове розвіяли міф про непереможність путінської армії. Всупереч заявам кремлівських пропагандистів, вона (армія) біжить, здається і відступає. Водночас російські ЗМІ, на противагу реальним фактам, стверджують, що вони успішно відбивають атаки. Ось тільки паблики «Курської республіки» говорять про інше. Так само, як і нові публікації іноземних ЗМІ.
Чеченська «еліта» втекла першою
«Тіктокери» Рамзана Кадирова з полку «Ахмат» показали себе не такими вже і безстрашними бійцями. Понад 20 кадировців взято у полон у Курській області. «Рейдові групи наловили цих кадировців глибоко в тилу від кордону. За їхніми словами, вони намагалися втекти, щоб уникнути попадання в полон, оскільки Рамзан Кадиров колись заявив, що бійці «Ахмата» в полон не здаються. Ну, звичайно, так, оскільки сидять у тилу, але на Курщині ситуація розвивалася динамічно, а ці бійці «Ахмата» навіть не намагалися чинити опір», –розповідається у відеоролику з полоненими.
«Telegram-канал ВЧК-ОГПУ писав, що кадировський спецназ, який стояв у Коренівському районі, після перших ударів українських військових «розосередився» — тобто розбігся», — йшлося у повідомленні російських пабліків.
Вони ж згадують і про нещодавню роль розпіареного підрозділу під час бунту Пригожина. Нагадаємо, тоді кадировці на початку путчу вирушили його придушувати до Ростова. Але з невідомих причин (може, через пробки на дорогах) «елітний» полк так і не встиг застати у місті «вагнерівців», які вже висунулися у бік Москви. Точнісінько як і зараз, коли командир «Ахмата» рапортував російському командуванню, мовляв, українці заходили на іншій ділянці кордону. І вони із противником просто «розминулися».
Досвід Пригожина нічого не навчив
Це не єдиний випадок, коли і у російських «незалежних» пабліках, і в іноземних ЗМІ згадують похід на Москву «музикантів» «особистого кухаря Путіна». Британська The Telegraph пише:
«Як би там не було, але наступ на Курськ показує, що Росія не зробила уроків із блискавичного захоплення Ростова-на-Дону ПВК «Вагнер» під час заколоту в червні 2023 року. Крім загроз знищення України та застосування тактичної ядерної зброї, Росія на наступ ЗСУ на Курськ сильно не відреагувала. Оскільки літаки F-16 також прибувають на передову, у Путіна багато причин для занепокоєння».
Аналітики The Telegraph роблять висновок, що «після тривалого протистояння російській агресії українські сили перейшли тепер до несподіваного наступу, який став приниженням для російської армії». Операція Збройних сил України (ЗСУ) у Курській області, пише видання, має три основні цілі: відвернути російські ресурси на Донбасі, посіяти розбрат у Росії, а також покращити потенційні переговорні позиції Києва. Головне питання, на яке звертає увагу газета: що буде далі? «Хоча незрозуміло, чи зможе Україна утримувати села в Курській області, наступ показав, що прорватися на російську територію легше, ніж знищити російські укріплення на сході України».
ЗСУ не збираються віддавати зайняте
Видання Forbes пише, що ЗСУ не збираються залишати Курську область Росії. «В результаті наступу України на Курську область на півдні Росії з’являється все більше доказів того, що український корпус вторгнення планує залишитися. І це не означає, що росіяни не можуть контратакувати і відкинути українців назад до кордону. Це означає, що стабілізація лінії фронту та довгострокова українська окупація частини Курська на порядку денному», — пишуть джерела видання.
Тепер, коли американська допомога знову надходить, російські війська навколо «Курської дуги» не можуть розраховувати на те, що в українського корпусу вторгнення закінчаться боєприпаси. «Вікно можливостей (для росіян) стрімко закривається», а українські атаки блокують спроби російських підкріплень досягти лінії фронту на «Курській дузі». Якщо ситуація стабілізується, то «Курська дуга» може стати ще одним великим фронтом у 29-місячній масштабній війні Росії в Україні.
Грандіозний психологічний ефект
Forbes повідомляє, що українці вже розмістили потенційно понад 10 000 солдатів у Курську та сусідній українській Сумській області. А за даними Українського центру оборонних стратегій, Північне угруповання військ Росії намагається перекинути на лінію фронту 10–11 батальйонів — лише 4000 солдатів. Але багато хто з них застряг у Волчанську, місці власного наступу Росії через російсько-український кордон, який розпочався у травні.
Німецька газета ділових кіл Handelsblatt, у свою чергу, звертає увагу на грандіозний психологічний ефект, досягнутий українським наступом у Курській області. «Ворожі танки на власній території, загиблі цивільні та руйнування в прикордонній зоні, оголошення надзвичайного стану в Курській області — все це ускладнює Путіну завдання називати війну в Україні обмеженою «спеціальною військовою операцією». Незважаючи на всеосяжну цензуру, можна сподіватися, що тепер критичні питання в Росії звучатимуть голосніше. Якою несподіванкою це стало для Путіна, показує те, як російський президент засудив цей крок, назвавши його «масштабною провокацією». Але є вислів, що приписується грецькому Есхілу: «Перша жертва війни — це правда», — резюмує Handelsblatt.