Фото: portal.lviv.ua (ілюстративне)
Ще в жовтні, здавалося б, тему мобілізації до 25 років було закрито, але вона продовжує мусуватися закордонними ЗМІ, знаходячи відгуки у коментарях українських військових та політиків. Буквально днями видання The Washington Post нагадало слова держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що «навіть за наявності грошей, боєприпасів на передовій мають бути люди, щоб протистояти російській агресії». Тобто знову йдеться про ймовірне зниження мобілізаційного віку – аж до нижньої межі у 18 років. Принаймні на цьому, судячи з різних заяв, наполягають наші партнери.
Чого саме хочуть наші партнери, чи справді доведеться відправляти на фронт вчорашніх школярів, як швидко це питання може бути вирішено, Коротко про розповіли військові експерти та політологи.
Українське «ноу-хау»: армія 40+
Соцмережами знову ширяться чутки, що 17-річних юнаків під різними приводами не випускають за кордон. З посиланням на юристів деякі масмедіа пишуть, що для перетину кордону необхідно мати призовне свідоцтво, тобто обов’язково перебувати на військовому обліку. У Держприкордонслужбі таке твердження спростовується.
— Всі обмеження починаються з дня виповнення 18 років, — сказав Коротко про речник служби Андрій Демченко. – У 17 років для виїзду потрібен лише проїзний документ.
Тим часом когось стурбувала звістка, що за кордоном 18-річним юнаками, які виїхали у 2022-му і не встигли стати на облік, не видають нові паспорти. Когось — що президент досі не підписав ухвалений на початку жовтня закон, який забороняє мобілізацію молодих людей від 18 до 25 років, які набули статусу військовозобов’язаних через непридатність до війська у мирний час. Врешті є побоювання, що наші партнери перейдуть від тиску до ультиматиму: зброю в обмін на 18-річних у строю.
— Насправді наші партнери не вимагають, щоб мобілізували саме 18-річних. Вони хочуть, щоб ЗСУ були наповнені людьми, — зауважує військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. — Тож нам треба виходити з того, що каже закон про мобілізацію. Уряд має знати розклад наших можливостей і ресурсів за віком – від 18-ти до 60-ти. Треба вкотре їх зважити і порахувати, чи можна без зниження віку розв’язати проблему наповнюваності та ефективності армії. Бо у нас хочуть, щоб працювало таке собі українське «ноу-хау», коли всі питання намагаються закрити за рахунок бійців 40+ і старше. А воно не працює.
Експерт наголошує, що в будь-якому разі доведеться ухвалювати рішення: щось міняти, оптимізувати в тих рамках, які поставили, чи переглядати чинні норми.
— Чомусь усі торочать про 18 років, якщо є можливість поступового зниження — до 24 і 23 років. Питання не стільки в баченні Америки, скільки в тому, що у нас не забезпечені достатньо людьми як підрозділи на лінії зіткнення, так і резервні бригади.
Не чіпайте що є, бо буде гірше
Військовий експерт Олег Жданов звертає увагу, що про конкретний вік йшлося в основному через посилання на джерела закордонних ЗМІ та заяви українських політиків або представників влади. Цифри «18 чи 19 років» безпосередньо назвав Бен Ходжес — колишній командувач Сухопутних сил США в Європі, відставник, який офіційним політичним гравцем не вважається.
— Для нас розкручування теми мобілізації з 18 років може бути таким собі прикриттям. Прикриттям небажання займатися реформами мобілізаційних процесів. Сполучені Штати вимагають, щоб ми доукомплектували Збройні сили, від початку не йшлося про вік. А у нас дисонанс: з одного боку, кажемо, що не вистачає кількості бойового складу, з іншого — формуємо 14 бригад, які перебувають в очікуванні великої кількості зброї – про них говорив Володимир Зеленський. От від нас і хочуть, щоб ми з усім цим розібралися. А нам, схоже, треба, щоб суспільство сказало «ні». А чому саме «ні» — мобілізації 18-річних чи реформам, то вже деталі.
На думку експерта, проблемою 18-річних суспільство накручують, щоб відволікти увагу від інших проблем.
— Коли спливли два місяці від початку дії нового закону про мобілізацію, йшлося, що 6 мільйонів військовозобов’язаних не оновили свої дані. Була пропозиція подовжити термін — відмовилися, заявили — всього вистачає. Це вилилося у некомплект в особовому складі. Бойові бригади якось викручуються завдяки дозволу на самостійний рекрутинг, але загальна маса військових підрозділів залишається без поповнення поточних втрат, — каже Олег Жданов. – Немає бажання змінювати усталену систему. Інформаційна кампанія щодо 18 років — це таке собі посилання: не чіпайте те, що є.
Тим часом експерт визнає, що вікова категорія від 20 до 30 років називається «золотим фондом армії».
— У цьому віці у людини найліпша здатність вчитися, вона більш сильна, витривала, менше шансів, що має хронічні хвороби. Деякі держави починають призов з повноліття — у 21 рік, бо 18 – це ще незрілість. Психологія людини у 21 рік і 18 років дуже сильно відрізняється на користь сформованої особистості.
Таке не вирішується одним днем, навіть одним місяцем
Є ще одна версія кампанії «18+». Політолог Олексій Якубін нагадує, що розмови про непопулярні для України мобілізаційні рішення відновилися після виборів у США.
— Після інавгурації Трампа на адміністрацію Байдена очікує аудит, в тому числі й щодо поставок до України. Певним чином вона намагається перекинути з себе відповідальність за те, що не все було виконано вчасно і в обіцяній кількості. Мовляв, проблема не у зброї у нас, проблема з людьми у них. Але якщо навіть уявити, що партнерам якимось чином вдасться дотиснути нашу владу, зміна мобілізаційного віку не відбуватиметься різко, бо вже очевидно, що у суспільстві є консенсус несприйняття. І це питання не кількох днів, не кількох тижнів чи навіть місяців.
Олексій Якубін нагадує, що указом президента або постановою Кабміну зміни мобілізаційного віку не керуються. Таке рішення може ухвалити лише Рада. А отже, спершу потрібні консультації щодо законопроєкту, сам законопроєкт, його узгодження, дебати, поправки. Депутати навряд чи одностайно зголосяться на непопулярні кроки. Тим паче що тему виборів з порядку денного не знято.