Фото: hmarochos.kiev.ua / автор Альона Дєньга
Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко відзвітував про перше засідання Ради оборони Києва за його участі. Йшлося про захист критичної інфраструктури столиці, евакуацію пошкоджених обстрілами та покинутих автомобілів і таке наболіле для киян питання — робота громадського транспорту під час повітряних тривог.
І хоча столиця більш віддалена від лінії фронту і краще захищена ПВО, ніж Суми, Запоріжжя чи Херсон, вона залишається єдиним в Україні містом, де з гудінням сирен починається транспортний колапс. Натовпи пасажирів висипають з тролейбусів, автобусів, трамваїв, наземних станцій метро і в кращому разі набиваються в тісні маршрутки, вдруге платять за проїзд. Таксисти миттю накручують тарифи, особливо в «години пік». Пенсіонери, яким нікуди поспішати, залишаються в салоні чекати, поки транспорт рушить, водії не можуть піти в укриття, бо стережуть «впертих» пасажирів. Біля наземних станцій метро – величезні скупчення людей, які не можуть доїхати з одного берега на інший і ризикують порушити комендантську годину, йдучи пішки, наприклад, з «Почайної» на Троєщину.
Так триває вже більше двох років, численні петиції до київської влади залишалися без реакції. Новий начальник КМВА перший з чиновників, хто погодився всерйоз обговорювати тему, і… опинився на рингу з головою КМДА Віталієм Кличком. Чому між двома очільниками Києва з’явилося протистояння і як може вирішитися проблема транспорту — цікавилася журналістка Коротко про.
Звинувачення в популізмі
Про намір переглянути на Раді оборони Києва протоколи безпеки для пасажирів Тимур Ткаченко оголосив 7 січня на телеграмі-каналі. Через кілька днів в ефірі телемарафону він повідомив, що опрацьовуються декілька варіантів змін у протоколах безпеки для пасажирів. Один із таких передбачає зупинку транспорту зонально і при загрозах удару конкретними видами озброєння. Реакція Віталія Кличка була не оперативною, але гострою. 15 січня у своєму телеграмі мер назвав популістськими рішення про рух громадського транспорту під час тривог, послався на трагічні випадки в Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі і підкреслив, що «відповідатимуть же не ті, хто вимагає не зупиняти транспорт. І не ті, хто роздає обіцянки це зробити заради того, щоб збирати лайки, сподобатися».
Наприкінці січня відбувся круглий стіл на тему «Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві», де з’ясувалося, що обидві сторони не збираються здавати позиції. На боці Ткаченка були представники громадськості, на боці Кличка – його команда.
«Дайте мені відповідь на таке питання: хто має змусити водія автобуса чи трамвая, чи тролейбуса, чи машиніста метро їхати під час повітряної тривоги?» — заявив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
За все відповість водій?
— Якщо ворожий снаряд втрапить в автобус чи тролейбус під час руху, кримінальна відповідальність за залишення людей в небезпеці ляже на водія транспорту. Бо він не забезпечив пасажирам можливість терміново вийти і прослідувати в укриття, — каже депутат Київради Заслужений юрист України Леонід Ємець. — Згадаймо історію зі сторожем поліклініки, якого судили за те, що не відчинив двері бомбосховища і загинули люди. Так само буде і з водієм.
Що стосується людей, які замість шукати укриття пересідають у маршрутки або чекають відбою в салоні тролейбуса, то юрист відмічає, що це їх власний вибір.
— Питання безпеки визначається таким чином, що людина має вийти і йти до ближчого укриття. А якщо вона цього не робить, то сама несе відповідальність за те, що з нею станеться.
Наш співрозмовник категорично заперечує, що рішення Ради оборони від 1 серпня 2022 року про зупинку транспорту під час тривог столична влада ухвалила, щоб зняти відповідальність із себе.
— Це ніяк не можна пояснити законодавчо. Рішення ухвалювалося виключно з міркувань безпеки. Війна – це дуже незручна історія, в якій вбивають, ґвалтують, вибухають міни та ракети. І коли постає питання, що комусь щось незручно, то нехай десять раз буде незручно, якщо це колись врятує хоч одне життя. Якщо в транспорт, повний людей, прилетить ракета, то перетворить його на групову могилу. Хто готовий взяти на себе відповідальність за цю гру в «російську рулетку»: їхати чи не їхати. Єдиний правильний підхід – це всім під час тривоги знаходитись в укриттях. Особисто я вважаю, що і маршрутки не мають права працювати в такий момент.
Депутат Київради не прокоментував конфлікти між Ткаченком і Кличком, проте зазначив, що начальник КМВА має займатися питаннями, які в його компетенції, а це питання безпеки під час воєнного стану.
— Протистояння недопустимі, має бути співробітництво, — каже Леонід Ємець.
На прикладі роботи суду
Коментуючи новини від Тимура Ткаченка, українці в соцмережах скаржаться, що пасажири автобусів чи трамваїв «гірші» за пасажирів міської електрички, бо ті їдуть під час тривоги, а вони – ні. Розповідають історії, коли їх висаджували в кількох кілометрах від найближчого укриття або станції метро. Коли укриття, позначені на мапі, були зачинені або віддані під комерційні структури. Навіть вигадують юридичні виходи із ситуації: «Опублікуйте на сайті КМДА публічний договір про те, що вся відповідальність під час тривоги покладається на пасажирів. Кожен, хто валідує карту, автоматично приймає умови договору», — запропонував один з користувачів.
— Під час війни є багато моментів, які важко регулювати юридично. Рішення має ухвалювати Рада оборони Києва, — каже експерт з безпеки транспортного руху адвокат Вадим Володарський. – Я не згодний з тим, що відповідальність за пасажирів несе водій. Теоретично можна говорити про відповідальність службових осіб транспортного підприємства, але тільки в тому разі, якщо будуть встановлені порушення норм та наказів. Якщо рух транспорту під час тривоги буде легалізовано, то і не буде відповідальності.
Експерт звертає увагу, що нинішній порядок приносить збитки не тільки комунальникам і пасажирам, а й всьому великому місту.
— Покажу на прикладі роботи судів. Вони починають працювати о 9.00. Якщо тривога оголошується рано-вранці і скасовується десь о 8.45, то суди відкриваються. Судді, які мають свої автомобілі, приїздять, але не можуть проводити засідання, бо технічні працівники, які пересуваються транспортом, запізнюються. І так порушується робота багатьох установ і підприємств.
Вадим Володарський звертає увагу, що є різні обставини тривог. Одна ситуація, коли масований ракетний обстріл, інша – коли десь помічено самотній дрон чи з російського аеродрому злетів один бойовий літак.
— Мають бути введені якісь градації. Та й вірогідність влучання в людей, які скупчилися на зупинці, більша, ніж влучання у рухомий об’єкт.
«Помаранчевий» і «червоний» рівні
Щодо градацій, то такі пропозиції подавала громадська організація “Пасажири Києва”.
— Ми пропонували поділити тривоги на «помаранчеву» і «червону» – за ступенем небезпеки. При «помаранчевій» транспорт їздить, при «червоній» зупиняється, але перед цим довозить людей до найближчого укриття, — говорить співзасновник ГО Олександр Гречко. — І ще щоб було враховано часовий проміжок доби. Якщо тривога оголошується ввечері і скасовується ближче до півночі, мають бути кілька позапланових рейсів, щоб людей не кидали напризволяще і вони могли дістатися додому. Бо часто буває таке, що водій висаджує пасажирів, потім просто їде в депо, бо минула його зміна.
На думку Олександра, рішення щодо транспорту має бути ухвалене на наступному засіданні Ради оборони Києва. До неї входить близько 20 осіб, в тому числі Кличко, його заступники, а також голови райдержадміністрацій, яких призначав президент.
— Якщо Ткаченко переконає більшість, то рішення ухвалять на користь руху транспорту, мені здається, що так і буде, — каже Олександр Гречко. – Буде цікаво подивитися, можливо, Кличко навіть не прийде на засідання.
Системний конфлікт
Конфлікт щодо порядку реагування на тривоги не єдиний, що виник між Тимуром Ткаченком і Віталієм Кличком. 29 січня мер Києва записав відеозвернення до Володимира Зеленського, в якому звинуватив Ткаченка у блокуванні вирішення ключових господарських питань, спробі руйнування місцевого самоврядування і узурпації влади в місті.
У відповідь Ткаченко також записав у своєму телеграмі відеозвернення, однак без конкретного адресата. Начальник КМВА назвав заяву Кличка «дуже дивною» і зіронізував, мовляв, мер не знає, що відбувається в його місті. Відео було записано на тлі будинку на вулиці Жилянській, який у 2022 року зруйнував російський «Шахед» і який досі не відновлений. У заяві Ткаченко зазначив, що обговорив з киянами питання роботи комунального транспорту під час тривог (на «круглому столі»), що буде запроваджувати робочу групу прозорості і підзвітності, попри опір міської влади, і що військова адміністрація робитиме для киян те, що не може зробити мерія.
— У Віталія Кличка склалися хороші стосунки з колишнім начальником КМВА Сергієм Попком, — розповіло Коротко про джерело в КМДА. – Попко згоджувався з усім, що йому приносили, і все підписував. Тому у мера не було до нього претензій. Ткаченко — людина іншого характеру, він хоче в усьому розібратися сам, сам все вирішує і свідомо конкурує з Кличком. Це системний конфлікт, ймовірно, йде приціл на майбутні місцеві вибори.