Фото: Оскар Янсонс
Одним із результатів американо-російських переговорів стала заява Трампа про необхідність провести в Україні вибори. При цьому він зазначив, що «це не російська річ, це те, що йде від мене, а також від багатьох інших країн». Зрозуміло, щодо «російської речі» Трамп не був досить щирим, проте позиція Білого дому певною мірою сформована. На початку лютого в інтерв’ю Reuters спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог також говорив, що призупинення президентських і парламентських виборів під час війни треба завершувати.
Тема виборів активно мусувалася і в самій Україні. Принаймні до того, як її перехопив Трамп. Буквально днями лідер опозиції Петро Порошенко пророкував, що вибори відбудуться 26 жовтня і їх планує сама чинна влада. Водночас президент Зеленський каже, що він готовий говорити про вибори, але «українці цього не хочуть». Якщо тиск наших партнерів посилиться і рішення ухвалять, як воно може реалізуватися – журналістка Коротко про запитала у експертів.
Забезпечити право військових
Проведення виборів під час воєнного стану неможливе, бо так каже чинне законодавство. Однак певна підготовка до кампанії дійсно почалася.
— Наприкінці 2023 року лідери парламентських фракцій і груп підготували угоду, яка передбачає піврічний план підготовки до виборів, – нагадує гендиректор «Комітету виборців України» Олексій Кошель, — Чому піврічний? Тому що треба ухвалити низку важливих рішень щодо участі у виборах українців, які виїхали за кордон, щодо оновлення Державного реєстру виборців і багато чого іншого. Центральна виборча комісія розпочала роботу над реєстром близько п’яти місяців тому, якийсь прогрес в цьому питанні, сподіваємося, має бути. Тому цілком ймовірно, що організація виборчого процесу може зайняти менший проміжок часу, ніж пів року. Хоча насправді квапитися недоречно, бо йдеться не тільки про організаційні механізми, а й важливу участь військових у виборах.
За умов бойових дій, наголошує Олексій Кошель, реалізувати право виборця, який перебуває на «нулі», просто нереально.
— Тому логічна формула така: завершення дії воєнного стану, демобілізація і повноцінна участь військових у виборчому процесі. Зараз все залежить від перемовного формату і досягнення компромісів. І все впирається в ключовий момент – Державний реєстр виборців. В якому стані він перебуває, чи вдасться його поновити, враховуючи величезну кількість внутрішніх і зовнішніх мігрантів, велику кількість чоловіків, які ховаються від мобілізації. З огляду на те, що війна порушила звичний стан суспільства, привести реєстр до належного стану буде досить складно, — резюмує експерт.
За кордоном можуть голосувати кілька днів
Трамп чітко дав зрозуміти, що має претензії до президентства Володимира Зеленського.
— Навіть якщо уявити, що Зеленський подав у відставку, тимчасово виконуючим обов’язки президента стає голова Верховної Ради України. Але виборів все одно не буде. Основною умовою їх проведення є припинення дії правового режиму воєнного стану, — наголошує політтехнолог, експерт з виборчих кампаній Олег Постернак. – Крім того, необхідно, щоб Верховна Рада ухвалила спеціальний закон про проведення виборів після завершення війни.
Експерт пояснює, що чинне законодавство регулює та розмежовує в часі президентські, парламентські і місцеві вибори.
– А нам, можливо, доведеться проводити всі вибори одночасно, бо термін повноважень влади, обраної у 2019 і 2020 роках, сплив, всі тримаються на своїх місцях тільки через війну. Тому потрібен спеціальний порядок проведення повоєнних виборів (в Раді створена робоча група з розробки законопроєкту, однак поки він існує лише в планах і на рівні розмов. — Ред.). Крім того, потрібно підготувати Державний реєстр виборців, провести інвентаризацію виборчих скриньок, розформувати телемарафон «Єдині новини» і запустити нормальний інформаційний простір, що забезпечував би рівноправність кандидатів і прозорість кампанії.
Експерт також нагадує, що вибори – це недешева штука, і треба шукати гроші. Тим паче, що певні моменти мала профінансувати USAID, а всі її проєкти заморожені.
— Теоретично, якщо буде бажання і буде робота, підготовка до голосування може зайняти чотири місяці, але, найімовірніше, вона справді триватиме не менше шести, — відмічає Олег Постернак.
У соцмережах лунають припущення, що поспішні вибори можуть визнати нелегітимними через непевний статус тимчасово окупованих територій.
— Це питання не буде домінувати. Ми вже двічі – у 2014 і в 2019 роках — обирали президента і парламент, на жаль, без частини наших територій. Тим паче в українському законодавстві немає застережень або якихось планок щодо кількості виборців, які мають прийти на дільниці. Тому вибори на вільній від окупанта території будуть легітимними. Складніше вирішити питання з мігрантами. Виборчі дільниці за кордоном мають відкриватися при посольствах і консульських установах. Це столиці і великі міста держав ЄС, а багато мігрантів живуть на периферіях. Я думаю, що для мігрантів передбачать кілька днів на голосування або дозволять голосувати поштою. Менш імовірне інтернет-голосування, бо це має бути складний, ідеально захищений механізм, який точно не буде створений за пів року, — вважає Олег Постернак.
Політолог каже, що влада зробила помилку, намагаючись нівелювати тему виборів.
— Тепер цією темою зловживають Путін і Трамп. Ще торік влада мала вийти і сказати народу: вибори будуть обов’язково, цього вимагає наша Конституція, ми повністю прихильні до демократії. Тисячі разів це повторювати. Але риторика була така, що той, хто говорить про вибори – ледь не ворог України. Через це зараз склалася ситуація, ніби ініціатива йде не від нас. Ніби українська влада не хоче виборів, їх нав’язують Путін і Трамп.
Спершу безпека
Говорячи про можливість виборів під час війни, Кіт Келлог навів приклад у США, коли в 1944 році був переобраний президент Рузвельт. Проте і він визнав, що наразі місія нездійсненна, оскільки заборона виборчої кампанії під час дії воєнного стану внесена до Конституції України.
Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що навіть досягнення угоди про перемир’я не забезпечить стабільність.
— Путін хоче не виборів в Україні, а дестабілізації. Він не визнає жодних результатів, які його не вдовольнять, і говоритиме, як і говорив, про нелегітимність українського президента. Він взагалі не хоче визнавати Україну державою. Щодо логіки американців, то вона така: ми тут якісь угоди викручуємо, нам потрібен президент, який буде їх виконувати, бо невідомо, переобереться Зеленський чи ні. Якщо не переобирається, то знову будуть щось мудрувати. Тому наш президент правильно ставить питання: спершу гарантії безпеки, потім проведемо вибори.
В той же час, зауважує експерт, санкції з Росії не знімаються, і Україні не заборонили бити по її територіях.
— З того, що наговорив Трамп, у мене висновок один: він з розгону вдарився об росіян, як об бетонну стіну. Він розуміє, що їхні вимоги неможливо реалізувати. Можливо, Трамп взагалі закриє це питання, коли Європа знайде гроші на закупівлю американської зброї для України, — сподівається політолог.