Відповідно до напрацьованої Архітектури поствоєнної адаптації військовослужбовців/демобілізованих в цивільне життя, при Кабінеті Міністрів України планується створення Ветеранської патронатної служби, яка забезпечить маршрутизацію соціального супроводу ветерана після демобілізації. Про це у своєму інтерв’ю розповіла Голова Комітету Верховної Ради України Галина Третьякова, повідомляє Верховна Рада України.
Днями Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів нараду, де обговорив питання супроводу ветеранів після повернення до цивільного життя та створення такої Служби.
За словами Галини Третьякової, основними функціями Ветеранської патронатної служби мають стати: супровід демобілізованого в процесі інтеграції в мирне життя та координація всіх дотичних до процесу реалізації Стратегії переходу від військової служби до цивільного життя міністерств. «Ми мусимо фінансувати таку Службу як один з пріоритетних напрямків соціальної політики», — вважає пані Третьякова.
Завдання ветеранського Патрона — працівника Ветеранської патронатної служби — розробити та контролювати виконання індивідуальної програми адаптації кожного демобілізованого військового в цивільне життя. Цей процес передбачає виявлення потреб Захисника або Захисниці у всіх сферах життя після демобілізації, а також подальший супровід на шляху їх вирішення. При цьому, якщо такими патронами будуть інтегровані в мирне життя колишні військовослужбовці, спрацює принцип «рівний- рівному». Це сприятиме довірі ветерана до Служби.
«Я вважаю, що робота Ветеранської патронатної служби має будуватися на принципах роботи хабів, які зустрічали внутрішньо переміщених осіб, наприклад, у Польщі чи Німеччині, а також на принципах роботи наших ЦНАПів, що мають досвід розробки ефективних методичних рекомендацій щодо організації роботи/спілкування з людьми, які звертаються за послугою», — зазначила Голова Комітету.
Працівники, що найматимуться до цієї Служби, як і усі державні службовці (які надаватимуть послуги демобілізованим військовим) повинні забезпечити високий рівень надання послуг та спілкування. Для цього, зокрема, вони мають:
- пройти тренінги щодо взаємодії з людьми, які пережили ситуації фізичних та психологічних травм, мають високий рівень психологічного напруження, пов’язаного з війною;
- вміти деескалювати напруження та вирішувати конфлікт через розуміння та емпатію;
- здобути навички медіації.