Острів Харк біля узбережжя Ірану є ключовою точкою для експорту 90% нафти. І ще жодна американська ракета на нього не впала. Чому бережуть острів «перлину» і чи не почнуть США вторгнення в Іран з острова Харк, читайте у матеріалі Коротко про.
Харк: могильний острів та іранський ГУЛАГ
Фото: Alibaba.ir
Заборонений острів, Перлина-сирота, нафтове серце Ірану, — як романтично тільки не називають маленький острівець Харк, 8 кілометрів завдовжки та 5 завширшки. У давні часи острів мав похоронну культову цінність для зороастрійців та персів. На Харку зберігся мавзолей Мір Мухаммеда, побудований наприкінці VII століття хіджри. Неподалік знаходиться мавзолей Мір Арама, в якому розташований 12-метровий камінь з ісламськими написами та два смолоскипи, що, імовірно, належать до періоду Ахеменідів. Місцеві жителі пов’язують це місце з Мір Арамом, нащадком коранічного та біблійного пророка Ноя.
Однак пізніше боги забули про Харк. У XVII–XVIII століттях тут був голландський форт. У XX столітті історія острова і зовсім набула похмурого повороту, коли Реза Шах Пахлаві, який правив Іраном з 1925-го по 1941 рік, перетворив його на центр заслання для політичних в’язнів, такий собі іранський ГУЛАГ. А у 80-х роках Харк був повністю розбомблений під час ірано-іракської війни.
Нові часи для Харка наступили у 1960 році, коли у Перській затоці знайшли багато, дуже багато нафти, і у 1980-х, коли острів відбудували після іракських атак. Але будували вже цитадель.
Харк: тепер нафтове серце Ірану
Фото: Guardian graphic
Спочатку на острові побудували головний термінал з експорту сирої нафти Ірану за часів колишнього шаха в 1960-х роках. Подальша інфраструктура острова була додана під час більш ніж сорокарічного правління аятоли Хаменеї. Сьогодні Харк майже повністю вкритий терміналами, трубопроводами та резервуарами для зберігання.
І він безцінний для Тегерана з економічної точки зору.
Соня Мартінес-Хірон, виконавча директорка Міжнародної групи з вивчення безпеки у Вероні (ITSS), підтвердила незаперечну цінність Харга для Ірану: «На його територію припадає 90% іранського нафтового експорту, і він є артерією, що з’єднує іранську економіку зі світовою економікою».
За словами Андреаса Кріга, старшого викладача Школи досліджень безпеки Королівського коледжу Лондона, «Харг — одне з небагатьох місць, де удар може мати негайні стратегічні та економічні наслідки».
І все ж острів поки що не атакований. Чому?
Чому США не атакують острів Харк ракетами
Основних причин дві. По-перше, удар по терміналах острова Харг буде ударом по всій світовій економіці. А ціни на нафту вже летять вгору. І по-друге, повне знищення економіки Ірану завдасть удару не стільки по режиму аятол, скільки по простих іранцях, яких США та Ізраїль ще сподіваються залучити на свій бік. Але дивно буде, якщо перси стануть на бік тих, хто позбавить їх засобів до існування.
«Острів Харг підкреслює взаємозв’язок енергетичного сектора з продовольчими системами, — сказала Мартінес-Хірон, указуючи на зв’язок між транспортними витратами та цінами на продукти харчування. — Важко уявити, як подібне рішення може нашкодити режиму, не завдавши шкоди безпеці людей».
Ніл Квілліам, фахівець з енергетики Перської затоки, також вважає, що Вашингтону варто уникати бомбардувань острова, тому що, якщо вдасться змінити нинішнє керівництво Ірану, «острів Харг матиме важливе значення для успіху будь-якого наступника просто з точки зору грошей, які він приноситиме». Але, за словами того ж експерта — є і ризики, що після атаки на острів «ціна у 120 доларів за барель, яку ми спостерігали в понеділок, може піднятися до 150 доларів».
Але все ж таки є опція, яка дозволить і позбавити режим у Тегерані доходів від нафти, і не знищувати інфраструктуру острова — це десант на Харк.
США можуть атакувати острів Харк наземними військами
Про те, що висадка військ на острів Харк — одна з цілей продовження війни, які розглядають у Білому домі, стало відомо наприкінці минулого тижня.
У суботньому репортажі Axios коротко згадувалося, що офіційні особи розглядали можливість «захоплення Харка». Міністр оборони США Піт Гегсет не виключив нападу на Іран сухопутними військами, хоча в регіоні немає великої кількості американських військовослужбовців.
Спроба захопити острів, враховуючи його розміри, швидше за все, вимагатиме масштабної та тривалої операції, що перевершує за масштабом типове вторгнення спецназу. Хоча захоплення острова Сполученими Штатами теоретично дало б Білому дому важелі впливу на Тегеран.
Захоплення острова «переріже життєво важливе для Ірану джерело нафти», яке має вирішальне значення для режиму, вважає Петрас Катінас, науковий співробітник з питань клімату, енергетики та оборони в лондонському аналітичному центрі RUSI.
«Звичайно, оскільки судноплавство через Ормузьку протоку тепер припинено, вони все одно не зможуть продавати нафту, але, якщо дивитися в майбутнє, захоплення дасть США важелі впливу на переговорах, незалежно від того, який режим буде при владі після закінчення військової операції», — сказав Катінас в електронному листі CNBC.
«Якщо президент Трамп вирішить захопити цей ключовий нафтовий вузол, це завдасть значного удару по іранському режиму, оскільки позбавить його найважливішого джерела доходу. Такий крок нагадуватиме втручання США у Венесуелу на початку року, коли вони фактично взяли під контроль нафтовий сектор країни», — заявив CNBC електронною поштою Тамаш Варга, нафтовий аналітик брокерської компанії PVM.
Перемога або посилення війни в Перській затоці
Є лише одне серйозне «але» для операції із захоплення Харка — якщо Іран знову не здасться. Спроба захоплення острова вимагатиме присутності американських військ на землі та, ймовірно, перетворить його на ціль для іранських безпілотників на кілька тижнів, зазначив старший директор Eurasia Group Густафсон у своєму пості в LinkedIn минулого тижня.
Він також попередив, що це може ще більше підняти ціни на нафту, і Тегеран може знищити власний нафтопровід, що живить термінали на острові. Тоді паливний апокаліпсис тільки посилиться.