Ворог намагається впроваджувати технології mesh-мереж у «Шахеди». Візуалізація Сергія Поліщука/АрміяInform
Російські ударні безпілотники «Шахед» поступово еволюціонують від відносно простих засобів ураження до складніших мережевих систем.
Останні сигнали з поля бою свідчать про появу в цих БПЛА елементів mesh-мереж, які дозволяють дронам обмінюватися даними між собою та діяти більш скоординовано. Такий підхід потенційно змінює не лише тактику масованих атак, а й підвищує стійкість дронів до радіоелектронного впливу та втрати зв’язку з оператором.
Що насправді означає перехід «Шахедів» до мережевої логіки, на якому етапі перебуває ця технологія і наскільки вона здатна ускладнити роботу української ППО та РЕБ — про це ми говоримо з фаховим експертом з розвитку та виробництва обладнання РЕБ, співзасновником компанії-виробника засобів захисту для військових Тимофієм Юрковим, який аналізує технічні й тактичні наслідки нової модифікації російських БПЛА.
Тимофій Юрков, експерт з розвитку та виробництва обладнання РЕБ. Фото: Contra-Drone
— Пане Тимофію, останнім часом фіксують появу елементів mesh-мереж у російських «Шахедах». Поясніть простою мовою: чим принципово відрізняється такий тип зв’язку від стандартного супутникового чи радіокерування?
— Якщо дуже просто, mesh-мережа — це коли дрони підтримують зв’язок між собою, а не напряму з наземною станцією. Один «Шахед» передає сигнал іншому, той — наступному, і так далі, поки інформація ланцюжком не дійде до пункту керування. Це трохи схоже на сотову мережу, тільки замість веж дрони.
У результаті конкретний дрон може не мати прямого зв’язку з оператором, але залишатися керованим через інші «Шахеди» у групі. Навіть якщо частина з них втратить сигнал, решта продовжує передавати команди далі.
Ключова відмінність від класичного радіокерування чи супутникового зв’язку в тому, що тут немає однієї точки відмови. У стандартних схемах достатньо заглушити канал між дроном і оператором, і керування втрачається. У mesh-мережі зв’язок розподілений між багатьма вузлами, тому його складніше повністю перервати, особливо під час масованих запусків.
— Яке обладнання для цього встановлюють на безпілотники?
— Це спеціалізовані приймачі, передавачі та ретранслятори з захищеним зв’язком. Обладнання не є ані простим, ані дешевим. Воно постійно змінюється, так само як і робочі частоти, саме тому його складніше вивчати та швидко адаптувати засоби радіоелектронної боротьби.
російські безпілотники Gerbera. Фото сриншот з відео
Фактично йдеться про групу ретрансляторів, які працюють у режимі частотного перестрибування (ППРЧ), що і робить можливим mesh-зв’язок між дронами. Активно такі рішення почали з’являтися після того, як ми навчилися ефективно глушити прямий зв’язок, зокрема через CRP-антени та GSM-канали.
Mesh-зв’язок поки що менш вразливий до наших засобів РЕБ, хоча він теж не є невразливим. Але як один із каналів керування він суттєво підвищує шанси «Шахеда» дійти до цілі.
— Чи мають ці ретранслятори інтеграцію з супутниковими системами на кшталт Starlink?
— Безпосередньо — ні. Але важливо розуміти, що росіяни майже ніколи не покладаються на один канал зв’язку. Зазвичай це комбінація: mesh-мережа плюс CRP-антена, або mesh плюс GSM, або все разом.
Тобто «Шахед» має цілий комплекс варіантів керування. І саме це ускладнює його подавлення: нам потрібно одночасно впливати на кілька систем зв’язку, а не на одну конкретну.
— Під час масових нальотів ворог часто випускає десятки дронів одночасно. Як mesh-мережа допомагає їм координувати дії в реальному часі?
— Mesh-мережа дозволяє відстежувати стан кожного дрона в групі та обмінюватися цією інформацією між усіма «Шахедами». Якщо в певній зоні один дрон зазнає ураження або, навпаки, успішно проходить через ділянку з ослабленою роботою ППО чи РЕБ, ця інформація може передаватися іншим.
У російському безпілотнику виявлено мережевий пристрій Mesh. Фото Serhiy Flash/AFU
У результаті маршрут або поведінка частини дронів може змінюватися: одні відхиляються від небезпечної зони, інші спрямовуються туди, де оборона виявилася менш ефективною. Це підвищує загальну живучість групового нальоту.
— Ця координація відбувається вручну чи автоматично?
— Це може працювати по-різному. Є зафіксовані випадки, коли ворог використовує алгоритми або елементи штучного інтелекту, і тоді координація дій дронів відбувається автоматично.
Водночас на практиці поки що ефективніше працює операторське управління. Але самі алгоритми вже закладені: система може автоматично фіксувати, що в певній зоні дрону вдалося пройти РЕБ або ППО, і на основі цього спрямовувати інші «Шахеди» за схожим маршрутом без прямого втручання оператора.
— Чи можуть «Шахеди» в межах такої мережі передавати дані про ціль іншим дронам?
— У принципі — так. Якщо дрон оснащений оптичною камерою, він може виявити ціль і передати цю інформацію через мережу іншим апаратам. У такому сценарії один «Шахед» фактично виконує роль розвідника або коригувальника для решти групи.
— Як поява mesh-мережі змінює роботу засобів радіоелектронної боротьби?
— З’являється додатковий елемент, який потрібно подавляти. Окрім GPS і класичних каналів керування, необхідно працювати з самим радіозв’язком між дронами, зокрема з режимами псевдовипадкової перебудови частот, на яких працює mesh-мережа.
Це ускладнює задачу, але не робить її нерозв’язною: мережі залишаються вразливими, просто потребують глибшого аналізу й адаптації засобів РЕБ.
Бездротовий промисловий маршрутизатор серії HX знайдений у збитому дроні «Гербера». Фото Facebook_Сергій Флеш
— Чи фіксувалися спроби використання таких мереж для обходу зон покриття наших мобільних вогневих груп?
— Так, саме про це йдеться. Mesh-мережа дозволяє ворогу оперативно реагувати на зони активної протидії і намагатися прокладати маршрути в обхід тих ділянок, де робота ППО або РЕБ є найбільш ефективною.
— Наскільки серійним є цей процес? Чи кожен «Шахед» тепер має такий модуль, чи ворог використовує «лідерів груп» із mesh-обладнанням, які ведуть за собою звичайні дрони?
— Такий модуль встановлюють не на кожен дрон. Mesh-зв’язок зазвичай застосовується під час масових пусків, коли в повітрі одночасно перебуває велика група «Шахедів». У таких сценаріях мережа має сенс і дає додаткові можливості для керування та координації між безпілотниками.
Якщо ж ідеться про одиночні пуски або невеликі групи — умовно 4–5 БПЛА по окремій цілі, — mesh-мережу, як правило, не використовують, оскільки в цьому просто немає практичної потреби.
Водночас мова не йде про класичну модель «лідера групи», який веде за собою інші дрони. У mesh-мережі кожен оснащений модулем «Шахед» є окремим вузлом зв’язку і може виконувати роль ретранслятора. Тобто мережа будується не навколо одного керівного апарата, а як розподілена система, де зв’язок підтримується через кілька дронів одночасно.
— Чи можна очікувати, що наступним кроком стане повна автономія рою, коли вся група працюватиме без участі оператора?
— Так, до цього все поступово рухається. Логіка розвитку таких систем саме в цьому — зменшувати залежність від оператора і переводити ухвалення рішень безпосередньо на рівень алгоритмів. Mesh-мережа вже зараз створює основу для цього, тому що дрони не просто отримують команди, а обмінюються даними між собою.
Повна автономія означає, що група БПЛА зможе самостійно аналізувати обстановку: де працює РЕБ, де активне ППО, які маршрути є більш безпечними, і відповідно змінювати свою поведінку без ручного втручання. Технічно це складно, але напрямок зрозумілий, і саме до такого формату роботи ворог намагається рухатися. З урахуванням нинішніх темпів розвитку, на мою думку, такі рішення можуть з’явитися вже в найближчій перспективі, орієнтовно в межах пів року.
Mesh Network XK-F358 модем, вилучений з БПЛА «Гербера». Фото: GiamMa-based researchers SDR
— Що має зробити Україна та західні партнери, щоб перекрити доступ рф до компонентів, які дозволяють створювати такі високотехнологічні системи зв’язку?
— У більшості випадків ідеться про компоненти китайського походження — це базова елементна база для передавачів, приймачів, ретрансляторів та іншого зв’язкового обладнання. Саме тому прямий вплив Європи чи США на цю ситуацію є обмеженим.
Фактично єдиний реальний шлях — це посилення міжнародного тиску на Китай і жорсткіший контроль за ланцюгами постачання таких компонентів. Без цього росія й надалі матиме можливість купувати необхідні елементи, адаптувати їх під свої завдання та масштабувати подібні рішення. Поки цей канал постачання залишається відкритим, очікувати швидкого зупинення розвитку таких систем не доводиться.
Олег Мащенко
Кореспондент АрміяInform