Фото: ФБ Василя Шевченка
Днями Україна представила «Дорожню карту відкриття повітряного простору». Ця новина багатьох здивувала, адже триває війна, щодня Україну атакують ракети та дрони. Але, як виявилось, шансів на те, що в українському небі знову літатиме цивільна авіація, все більше.
Детальніше про те, чи відновлять авіасполучення в Україні, Коротко про розповів в. о. міністра транспорту та зв’язку України в 2009-2010 роках Василь Шевченко.
Поки йдуть лише обговорення
— Василю Васильовичу, хто працював над «Дорожньою картою відкриття повітряного простору»? Лише українці чи західні партнери також долучалися?
— Окрім Міністерства розвитку громад над картою працювали Посольство США в Україні, Державіаслужба, Державне підприємство обслуговування повітряного руху, командування Повітряних Сил та керівники українських міжнародних аеропортів, таких як «Бориспіль» і «Львів».
— Йдеться про часткове відкриття повітряного простору? Чи повне?
— Спочатку йшлося про початок роботи чотирьох українських аеропортів (серед них «Львів» та «Бориспіль». — Ред.). Проте в обговоренні «Дорожньої карти відкриття повітряного простору» брали участь представники лише двох аеропортів. Але також долучилось і командування Повітряних Сил – командувач авіації «Центр» Олег Захарчук. І це позитивна новина для нас, бо раніше військові навідріз заперечували можливість відновлення роботи цивільної авіації, а зараз справа зрушила з мертвої точки.
— Тобто військові кажуть, що можуть забезпечити безпеку польотів?
— Повторюсь, обговорювались чотири українських аеропорти, але офіційної інформації поки немає. Ця дорожня карта, про яку ми говоримо, лише обговорювалась! І позитив тут у тому, що до цього обговорення долучились і військові, які ще рік тому казали про те, що теоретично забезпечити безпеку можливо. Але для цього необхідно отримати від партнерів достатню кількість установок Patriot. І тоді нам обіцяли 5 таких установок. А разом з тим були й інші обіцянки, але виконані вони не були. Літаків F-16 ми також отримали не стільки, скільки хотілося б. Це означає, що в таких умовах забезпечити повну безпеку під час перельотів достатньо складно.
— А західні партнери могли б допомогти нам захистити небо?
— Так. Наприклад, Польща в рамках безпекової угоди могла б закрити небо над аеропортом «Львів».
— А як щодо аеропорту «Ужгород»? Він же поруч з державним кордоном. Та і сам регіон відносно безпечніший, в порівнянні з іншими.
— Це потребує додаткових капіталовкладень, які сьогодні ми не можемо собі дозволити. Оскільки йде війна, і кожна копійка потрібна, в першу чергу, нашим захисникам на передовій. Щоб «Ужгород» міг стати таким хабом, там потрібно збільшувати злітно-посадкову смугу. І для цього треба зносити певні житлові будинки. Сам аеропорт також вимагатиме реконструкції. А також потребуватиме там же організації митного і прикордонного пунктів і проходження повторної сертифікації. Це непросте рішення.
— Всі ми добре розуміємо, що ракети і шахеди несуть значну небезпеку для аеропортів в разі їх відкриття. Ми або західні партнери зможуть забезпечити безпеку в нинішніх умовах?
— Аеропорти є небезпечними місцями не лише з позиції дуже дорогої інфраструктури і техніки, що там є, а й з погляду наявності там людей, яких ми не можемо забезпечити бомбосховищами.
З іншого ж боку, така сама ситуація і з залізничним сполученням. Адже там також накопичується велика кількість людей. Проте вокзали функціонують.
Ми розуміємо: головне питання — це забезпечення безпеки функціонування, тобто безпеки людей, що користуватимуться послугами з авіаперевезення. І гарантувати цю безпеку можуть або українські військові, або країни НАТО. І поки що ми бачимо, що крига скресла, питання обговорюється, але казати, що через кілька місяців аеропорти запрацюють, поки що рано.
Щоб це могли зробити наші військові, ми маємо отримати певну кількість Patriot та літаків від наших партнерів. Ті очікування, які ми мали стосовно цього, не справдились. Тому ми поки що не можемо сказати, що небо над Україною безпечне.