Фото: TransferGo (ілюстративне)
Консульства України призупинили надання послуг громадянам України чоловічої статі віком 18 – 60 років. Таке було розпорядження першого заступника міністра внутрішніх справ Андрія Сибіги. Виняток із заборони становлять лише дії, пов’язані з оформленням посвідчень особи для повернення в Україну.
Чого будуть позбавлені наші громадяни і які це може мати наслідки — у матеріалі Коротко про.
Ефект бомби, що розірвалася
Це найменше, що можна сказати про реакцію на рішення МЗС. Водночас насторожує і певна таємничість. На момент написання матеріалу лист не був опублікований на офіційному сайті міністерства, хоча кілька днів обговорювався у ЗМІ та соцмережах. Народ уже навіть засумнівався у справжності документа, але глава МЗС Дмитро Кулеба підтвердив, що це все – правда.
Текст за підписом заступника міністра Андрія Сибіги може бути для внутрішнього користування. Але тоді має бути і другий лист – з роз’ясненнями, що мають відповідати в консульствах на закономірні питання громадян, які перебувають за кордоном.
Перше питання полягає в тому, коли закінчиться період «тимчасового припинення». У листі сказано, що «до отримання додаткових роз’яснень». Інтрига в тому, що нещодавно ухвалений закон про мобілізацію та військовий облік набуде чинності лише 18 травня. У перехідних положеннях Кабміну відведено 3 місяці, щоби розробити порядок перевірки та оновлення військово-облікових документів військовозобов’язаних громадян, які за кордоном. Тобто пауза може затягтися до кінця літа. А потім і перетвориться на статус-кво, бо закон забороняє надавати консульські послуги без оновлення військовозобов’язаними своїх облікових даних.
Бій з мораллю
Консульські послуги — не дуже певне поняття. Хтось включає в них паспортні питання, ведення консульського обліку та допомогу тим, хто потрапив у біду. Хтось вважає, що все, що в компетенції консула, є його завданням. Подивимося, що написано в Консульському статуті України:
Ведення військового обліку громадян України за кордоном (ст. 27). Норма мертва, оскільки за фактом такий облік не проводився. Нехай мертва, але вона є. З огляду нинішнього становища виходить, що українці за кордоном не зможуть стати на військовий облік, навіть якщо дуже цього захочуть. Реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу (ст. 29), реєстрація народження та смерті, зміна імені, по батькові, прізвища (ст. 33). Ну для смерті, можливо, зроблять виняток, а ось шлюб під питанням. А трапляються випадки, коли необхідно екстрено зареєструвати стосунки. Наприклад, якщо один із молодят у лікарні. Тут із листом заступника міністра вступають у бій мораль, етика, моральні норми… Встановлення батьківства, якщо хоча б один із батьків, які проживають у консульському окрузі, є громадянином України (ст. 30).
Мораль та етика продовжують бій. «Зупинення» консульських дій може призвести до краху сім’ї та стосунків.
Усиновлення дитини-громадянина України (ст. 31).
Навряд чи тут можна щось коментувати.
У Консульському статуті також йдеться про те, що консул має право приймати спадщину для передачі спадкоємцям в Україні (ст. 37), зобов’язаний стежити, щоб щодо взятого під варту українця було дотримано всіх норм законодавства…
Шалені черги та технічні причини
Але найголовніше питання, звісно, стосується документів. У консульствах видаються паспорти громадян України для виїзду за кордон, внутрішні паспорти громадян, здійснюється обмін та продовження. Злі язики кажуть, що поспішність МЗС з обмеженнями була продиктована чергами, які вишикувалися за закордонним документом. Його хотіли отримати навіть ті умовні призовники, у яких термін дії першого паспорта спливає через два-три-чотири роки. Не просто так із 23 квітня ДП «Документ» заявило про технічні проблеми та припинило видачу готових паспортів. Видаються документи лише дітям віком до 12 років через необхідність біометричної верифікації. Водночас заяви-анкети на оформлення паспортів приймаються в колишньому режимі.
Також на території консульств, що є територіями України, здійснюються нотаріальні дії. Зокрема: посвідчення договору, заповіту, довіреності, свідоцтва про право успадкування, видача дублікатів документів та ін. Чи входять вони до пакету, на який наклало вето МЗС, поки що незрозуміло.
Що кажуть українці за кордоном
Декілька опитаних Коротко про українців, які живуть у Польщі та Німеччині, сказали, що не планували звертатися до консульств взагалі. А якщо знадобиться – це зробить їх дружина чи діти.
— Ми виїхали до Польщі за місяць до повномасштабного вторгнення – маю трудовий контракт на п’ять років. Звісно, ми встигли усі необхідні справи зробити в Україні, ми написали доручення на батьків на нерухомість, паспорти у нас діючі, доступ до банківських рахунків ми дали один одному. Я працюю в польсько-українському підприємстві, пов’язаному з військовим розробником, і вважаю, що свій обов’язок перед Україною виконую в повному обсязі. Але такі рухи МЗС дуже підривають довіру до держави та армії. Може закінчитись тим, що люди ніколи не повернуться до України. Просто візьмуть статус біженця, хтось уже подасть на ВНП чи відмовиться від громадянства України, – каже 38-річний Антон К., який живе у Жешуві.
Цікаво, що під тимчасове обмеження підпадають і ті, хто не підлягає мобілізації. Наприклад, Дмитро, який зараз у Німеччині, має 2-у групу інвалідності. Він чув, що можна переоформити український паспорт-книжечку на ID-картку, збирався це зробити, але тепер….
— А тепер не хочу – паспорти-книжки ніхто не скасовував, а фото у 45 років мені лише через п’ять років уклеювати. У консульствах та посольствах мені начебто робити більше нічого. Мій рідний брат воював із 2014 року, був поранений. 2022 року знову повернувся до армії, був контужений. Його родина виїхала до Німеччини, він звільнився з ЗСУ та приєднався до дружини та дітей. Все офіційно, легально, згідно із законом. А тепер, виходить, йому скасують консульські послуги, бо він не хоче йти та вставати на військовий облік. І я його розумію: незважаючи на його страшні поранення, його можуть запросто відправити знову на фронт. Тому ні, він не прийде до консульства. І якщо нічого не зміниться, він не повернеться до України.
Обхідні шляхи
У соцмережах активізуються юристи, які консультують із питань отримання «сірого» паспорта. Особливо популярна така послуга у Німеччині. Іноземець без громадянства або із закордонним паспортом, що втратив чинність, може звернутися до відомства у справах іноземців із заявою на отримання документа, який на певний час засвідчує особу і дозволяє їздити країнами ЄС.
— Якщо МЗС залишить наших громадян без паспортів, тобто, по суті, без підтвердження громадянства, це може стимулювати видачу «сірих» посвідчень для українців, які перебувають за кордоном, — припускає адвокат Ігор Яценко.
Давно вирішена проблема з розлученням подружжя, яке опинилося по різні боки кордону. Розірвати узи шлюбу допомагають десятки агентств, які рекламують послуги у РАГСах та судах України «онлайн», «без присутності», «без згоди», «під ключ».
Шлюби у консульствах укладаються лише між громадянами України. Якщо симпатичний ухилянт зачарує іноземку, то одружуватиметься за законами її країни.
Давно вирішено питання з більшістю нотаріальних послуг.
– Щоб оформити довіреність, припустимо, на розпорядження майном в Україні, зовсім не обов’язково звертатися до консульства, – каже адвокат Яценко. – За кордоном такі документи засвідчують місцеві нотаріуси.
За словами юриста, потрібно виконати дві умови. Перша – зміст довіреності заявник пише сам в електронній формі.
– Затвердженої форми немає, текст довільний, тому, щоб нічого не проґавити, радимо скористатися зразками, які є в інтернеті, або попросити своїх близьких скласти текст в українського нотаріуса та переслати його поштою.
Друга умова – апостиль.
— Це спеціальний штамп, який надає документу законності, оскільки нотаріус засвідчує лише підпис довірителя, але не зміст довіреності. У солідних нотаріальних конторах, як правило, надають відразу всі послуги з легалізації.
Як це бачить влада
Війна, мобілізація, демократія, права людини… Все це складно укладається в один пазл. Наразі юристи твердять, що своїм розпорядження МЗС порушило 25-ту статтю Конституції, де чорним по білому: «Україна гарантує піклування та захист своїх громадян, які перебувають за її межами». З іншого боку… Ухилянти також порушники Конституції. Із цього приводу вже висловився міністр МВС Дмитро Кулеба:
«Чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання виживання держави його не стосується, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас у країні війна… Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось сидітиме за кордоном, але при цьому отримуватиме послуги від цієї держави, — то це так не працює».