Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт володимира путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові рф марії львової-бєлової, котрі відповідальні за примусову депортацію українських дітей до росії.
Про алгоритм створення спеціального трибуналу над путіним, лукашенком та їхніми поплічниками за розв’язання загарбницької війни АрміяInform свого часу писала.
Цікаво, що не лише політики багатьох країн, юристи від міжнародного права, а й звичайні громадяни вимагають покарати винних за злочини агресії проти України.
На сайті міжнародної громадської організації AVAAZ, що просуває дії активістів з таких питань, як права людини, кліматичні зміни і релігійні конфлікти, триває збір підписів з вимогою створити Спеціальний трибунал для покарання злочинів агресії й притягнення путіна та його поплічників до особистої відповідальності.
«Поки матері та діти тікають від бомб і куль, путін прямо на наших очах здійснює „найвищий міжнародний злочин“ — військову агресію. Існує потужний спосіб притягнути його до відповідальності: новий трибунал у стилі Нюрнберга, щоб переслідувати його особисто за цей жахливий вчинок», — йдеться у петиції.
«Як громадяни з усього світу ми настійно закликаємо вас притягнути путіна та його спільників до особистої відповідальності за незаконне вторгнення в Україну шляхом створення нового Спеціального трибуналу для покарання злочину агресії. Ми також закликаємо вас повністю підтримати окреме розслідування Міжнародного кримінального суду ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людства в Україні. Без такої відповідальності ніколи не буде миру — ми розраховуємо на вас», — пишуть автори звернення.
Від 14 березня 2022 року, коли було розміщено петицію, її підписали 2 110 366 людей з усього світу. Число тих, хто бажає бачити злочинців на лаві підсудних, щодня зростає.
Долучитися до цієї петиції можуть й усі охочі читачі нашого інформаційного агентства.
Нюрнберзький трибунал
1 листопада 1943 був підписаний Секретний протокол московської конференції міністрів закордонних справ срср, США і Великої Британії, 18-м пунктом якого була «Декларація про відповідальність гітлерівців за здійснювані звірства».
Міжнародний судовий процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини відбувався з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 у Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі ( Німеччина). Усього було проведено 403 судових слухання.
Міжнародний військовий трибунал засудив до смертної кари через повішення: Германа Герінга, Йоахіма фон Ріббентропа, Вільгельма Кейтеля, Ернста Кальтенбруннера, Альфреда Розенберга, Ганса Франка, Вільгельма Фріка, Юліус Штрайхер, Фріца Заукель, Артура Зейсс-Інкварт, Мартіна Бормана (заочно) і Альфреда Йодля. До довічного ув’язнення: Рудольфа Гесса, Вальтера Функа і Еріха Редера.
Токійський трибунал
Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу був утворений 19 січня 1946 року в Токіо (Японія) в результаті переговорів між союзними урядами.
Суд над японськими воєнними злочинцями відбувався у Токіо з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948. Обвинувальний висновок у справі 28 головних японських воєнних злочинців було складено від імені США, Китаю, Великої Британії, срср, Австралії, Канади, Франції, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін.
Міжнародний трибунал щодо Руанди
Допоміжний орган Організації Об’єднаних Націй, заснований для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, вчинений на території Руанди, або ж злочини, вчинені громадянами Руанди, але на території сусідніх країн у період з 1 січня 1994 року по 31 грудня 1994 року.
З моменту його відкриття у 1995 році трибунал виніс обвинувальні висновки щодо 93 осіб, яких він вважав відповідальними за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. До обвинувачених зарахували високопоставлених військових та урядовців, політиків, бізнесменів, а також членів релігійних груп, міліцію і керівників засобів масової інформації.
Міжнародний трибунал із воєнних злочинів у колишній Югославії
12 лютого 2002 року колишній президент Югославії і Сербії Слободан Мілошевич постав перед Гаазьким Міжнародним трибуналом з воєнних злочинів у колишній Югославії за звинуваченнями у злочинах проти людяності, геноциді й воєнних злочинах, здійснених в період Боснійської і Косовської воєн. Суд тривав понад чотири роки й не завершився винесенням вироку через несподівану смерть Мілошевича від інфаркту міокарда.
Володимир Поліщук
Кореспондент АрміяInform