Фото: інстаграм Олени Смаги
Український санний спорт до Олімпіади-2026 підходить на підйомі: наші спортсмени вибороли одразу 10 ліцензій на Ігри. Однією з головних надій збірної в Мілані стане 26-річна Олена Смага – спортсменка, яка не просто приборкала швидкість, а й навчилася шукати в ній драйв. В інтерв’ю Коротко про вона розповіла, як доводиться тренуватися без справжніх трас в Україні, чому суперництво з росіянами стало справою принципу і що змушує її проводити у спортзалі по 10 тренувань на тиждень.
Команда розвивається, тому і є результат
– Олено, вам вдалося кваліфікуватися на зимові Олімпійські ігри. Що для вас означає ця кваліфікація?
-Для мене це новий рівень, нове досягнення, над яким ти працюєш 4 роки, а в моєму випадку – навіть більше.
– Які завдання ставите перед собою на цю Олімпіаду? Якого результату очікуєте від себе?
– Очікувань чи завдання як такого немає, є розуміння та відповідальність перед собою – зробити чисті та хороші заїзди й потрапити у фінал змагань.
– Які думки та емоції у вас викликає сам факт виходу на старт на змаганнях такого рівня? Чи є хвилювання?
– Не знаю, це буде для мене вперше. Сподіваюся, я вийду налаштованою та з чистими думками.
– Цікаво, що саме санкарі стали основними здобувачами ліцензій на ОІ для України цього разу. Причому, можна сказати, що всі спортсмени родом із Львівщини та Тернопільщини. Про що свідчить такий результат? І завдяки чому він став можливим?
– Команда росте та розвивається, кількість дітей, що тренуються у Львівській та Тернопільській областях, з кожним роком збільшується. Тренери працюють на всіх ланках дуже добре, що дозволяє створювати конкуренцію, починаючи від шкіл і закінчуючи збірною. Звичайно, завжди є куди рости і що змінювати, але маю надію, що ми на правильному шляху.
– Чи відчуваєте ви особливий тиск через відповідальність за результат, враховуючи те, що в країні йде війна і міжнародні перемоги зараз дуже необхідні?
– Тиск може створювати лише той факт, що в нашому виді спорту допустили росіян під статусом AIN (індивідуальні нейтральні атлети). Ми намагаємося вплинути на це! Останнє, що вдалося – це скорочення кількості допущених атлетів AIN з 6 до 3. Звичайно, я моніторю всі новини і часто ловлю себе на думці під час тренувань про обстріли, які відбуваються щодня і щоночі. Головне – не забувати донатити та підтримувати армію доступними засобами. Я відчуваю лише гордість за те, що можу виступати під українським прапором.
Заповітна мрія Олени – потрапити на Олімпіаду – збулася. Фото: інстаграм Олени Смагі
Ніхто не ідеальний, і я не робот
– З чого для вас починався санний спорт?
– Санний спорт для мене почався з парку «Погулянка». Моя старша сестра на той час уже їздила на різні змагання. Так співпало, що мій перший тренер Володимир Юрійович Леськів проводив набір, і я, вже плюс-мінус розуміючи, що це таке, захотіла спробувати. Так я вже майже 17 років у спорті.
– Пам’ятаєте смак першої перемоги?
– Перша перемога була на вулиці Остроградських у Львові. Культове місце для всіх представників зимових видів спорту, де люди катаються роками. Там робили щось схоже на трасу – до речі, цю трасу ліплять по сьогодні, і дітки там змагаються. Це було чимось нереальним для мене, було так багато учасників і глядачів. Пам’ятаю лише те, як ми з тренером пишалися. Він дуже тепла людина, яка свого часу дала мені багато віри в себе.
– Наскільки складні тренування у вашому виді спорту? Скільки часу на день вони потребують?
– Складність полягає в тому, що у нас немає умов для тренувань. У нас немає естакади, яка б відповідала міжнародним стандартам… Про трасу я навіть не кажу. Для тренувань безпосередньо на трасі нам потрібно виїжджати за кордон, і це стає проблемою для молодого покоління. Діти не можуть так швидко адаптуватися, як ми, дорослі. Хоча ми теж пройшли цей шлях, але для них хочеться кращих умов. Загалом дуже багато фізичної підготовки – щодня це близько 3–4 години тренувань, крім неділі.
– Чи важко переживати невдачі у спорті, коли вони трапляються? Що допомагає вам у такі нелегкі моменти?
– Звичайно важко. Ніхто не ідеальний, і я не робот. Помилки бувають, і найголовніше – їх визнавати та працювати над ними. У нелегкі моменти я намагаюся очистити думки та дозволити собі помилитися.
– Яку роль відіграє психологічна підготовка у санному спорті?
– Напевно, на високому рівні – це основа. Твоя психологія: під час розминки, на старті, на трасі – ти лише наодинці з собою в голові. Іноді з собою важко, але цьому необхідно навчитися.
– У вашому виді спорту дуже високі швидкості. Чи буває страшно? Що ви відчуваєте на максимальних швидкостях?
– Так, ми дуже швидкі. З досвідом я вже не боюся швидкості, а навпаки – шукаю її. Є розуміння, де буде швидко, де має притиснути, де не треба чи не можна опиратися. Реакція на швидкість уже не така, як була в юному віці.
– Ви виступаєте в одиночці. Що найскладніше саме у такому виді програми?
– Для мене найважче – це відриви від лідерів. Бувають випадки, коли у суперниці з іншої країни може бути гірший спуск або у 90% випадків гірший старт, але фініш кращий на 4–6 десятих секунди – це, мабуть, вибиває з колії.
Тренування йдуть за розпорядком, незалежно від пори року. Фото: інстаграм Олени Смагі
10 тренувань на тиждень у залі, біг і кросфіт!
– Яка ви поза спортом?
– Я рідко буваю поза спортом, тому навіть не знаю, як себе описати. Мабуть, активна. Люблю активно проводити час, постійно генерую ідеї – чи то для роботи, чи для саней.
– Як любите проводити вільний від змагань і тренувань час?
– Люблю читати книги або просто відпочивати в колі близьких людей. Останні кілька років мені полюбилася спортивна риболовля.
– Що для вас є ідеальним відпочинком?
– Бути десь за містом, де не ловить мережа, там тиша, ну і до такої картини додається спінінг.
– Який стиль одягу вам до вподоби у житті?
– Стиль одягу в мене більш спортивний, але туфлі я теж іноді ношу.
– Чи є улюблені бренди одягу або косметики?
– Улюблений бренд, мабуть, Nike – спортивних речей у мене більшість.
– Яка музика грає у вас у навушниках, щоб налаштуватися на виступ? І чи є улюблена?
– Найчастіше це інструментальна електронна музика, улюбленої немає.
– Ви маєте дуже атлетичне тіло. Скільки часу проводите в тренажерному залі? І чи є улюблені вправи?
– У залі я займаюся близько 10 разів на тиждень, також басейн. Нещодавно додала до своїх тренувань кросфіт, і це, мабуть, моя улюблена частина занять. І, звичайно, біг – дуже люблю бігати.
– Про що мрієте?
– Мрію про мир та справедливість в Україні, бо без миру мої мрії не мають значення.
Де та коли вболівати?
Виступи українських саночниць (Олени Смаги та Юліанни Туніцької) в одиночному розряді пройдуть 9 та 10 лютого (початок заїздів о 19:00 за київським часом). Пряму трансляцію фіналу та кваліфікації дивіться на телеканалі та сайті «Суспільне Спорт», а також на платформі MEGOGO.