Фото: dzerkalozakarpattya.com
На початку 2026 року вводять в дію низку законів, які матимуть вплив як на життя окремих представників нашого суспільства, так і всієї країни. Одним з ключових є закон про множинне громадянство. Про те, як він працюватиме і які ще нас чекають нововведення — у добірці Коротко про.
П’ять надійних партнерів
Перший законопроєкт про множинне громадянство Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду 22 січня 2024 року — у День соборності. Він містив перелік з усіх країн Євросоюзу, а також Сполучених Штатів Америки, Королівства Великої Британії, Канади, Швейцарії і Норвегії. З азіатських країн згадувалася Японія. Йшлося про те, що громадяни цих держав можуть набути українське громадянство шляхом подання заяви і декларації про визнання законів України. В свою чергу наші емігранти, які отримали в цих країнах громадянство, мають право зберегти й українське.
Простота процедури викликала хвилю критики. Насамперед тому, що декларовані громадяни набували б усіх прав, включаючи виборне, тобто ззовні могли впливати на політику всередині України. Законопроєкт відхилили і переробили. Нова редакція була подана на розгляд Ради в серпні 2024 року і остаточно проголосована 18 червня 2025-го.
Документ дозволив мати множинне громадянство у таких випадках:
одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави, набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства або підданства усиновлювачів-іноземців, автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем, автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави, набуття громадянства України іноземцями в передбаченому законом спрощеному порядку, набуття громадянином України громадянства країни з переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.
Щодо останніх двох позицій інтрига тривала до осені. Закон не містить географічних назв. Скласти перелік держав, з якими можна мати два і більше паспортів, було доручено уряду. В жовтні Кабмін визначився з критеріями відбору, в листопаді назвав 5 наших надійних партнерів:
США, Канада, Німеччина, Польща, Чехія.
З часом список може бути розширений, але поки законне право зберегти своє рідне громадянство можуть тільки українці, які набувають громадянство цих п’яти держав. А їх громадяни можуть подати декларацію про визнання себе громадянином України. Це можна зробити як особисто, так і онлайн. Але! Отримати бажаний статус вони зможуть тільки після складання іспитів з української мови, історії та основ Конституції.
Послаблені вимоги, причому незалежно від підданства, передбачені тільки для іноземців, які служать у ЗСУ, мають особливі заслуги перед Україною, зазнають політичних утисків у своїй країні. Від таких не вимагається проживання в Україні протягом п’яти років, іспити з історії та основ Конституції можна скласти через два роки після набуття громадянства, з мови — через 3 роки.
Закон про множинне громадянство набуває чинності з 16 січня 2026 року.
Національна установа розвитку
Низка ухвалених у 2025 році нормативів починають діяти просто з 1 січня 2026-го. Одним з таких Закон «Про Національну установу розвитку». Це нова інституція, яка має сприяти відновленню, економічному та соціальному розвитку України шляхом підтримки бізнесу.
Передбачається, що «НУР» надаватиме фінансову підтримку представникам малого і середнього бізнесу та іншим цільовим групам. Це можуть бути кредити, гарантії, гранти, безповоротна допомога. А також розроблятиме програми і проєкти розвитку підприємництва на різних рівнях — державному, місцевому, міжнародному.
Для забезпечення прозорості на офіційному вебсайті «НУР» має публікуватися щорічна звітність про діяльність установи та аудиторські висновки.
Квоти для осіб з інвалідністю
З 1 січня також вводиться в дію Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю». Він скасовує штрафи за невиконання підприємствами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, натомість вводить сплату цільового внеску до державного фонду соціального захисту.
Роботодавці матимуть вибір: або платити цільовий внесок, або брати у штат осіб з інвалідністю і облаштовувати для них робочі місця відповідно до потреб.
Вимоги наступні:
1 робоче місце – для підприємств чи ФОП зі штатом від 8 до 25 працівників, 2% від загальної кількості працівників – для підприємств, які займаються реабілітацією осіб з інвалідністю, їх навчанням або доглядом за ними, 4% від загальної кількості працівників – для підприємств зі штатом понад 25 осіб.
Якщо норматив не буде виконаний і внесок не сплачений, закон передбачає штрафні санкції. Контроль за працевлаштуванням покладено на Держпрацю, за сплатою внесків — на Пенсійний фонд.
Студентам-медикам — БЗВП
Військова підготовка стає обов’язковою для всіх студентів вишів, які готують лікарів та фармацевтів. Цей закон, ухвалений в липні 2025 року, також набуває чинності з січня і торкатиметься як юнаків, так і дівчат, які будуть визнані придатними до війська та пройшли професійно-психологічний відбір.
БЗВП (Базова загальновійськова підготовка) проводитиметься за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. На відміну від загальної базової військової підготовки студенти вивчатимуть військово-польову хірургію, організацію медичного забезпечення військ, домедичну допомогу тощо. Для чоловіків, які придатні за станом здоров’я, обов’язковою є практична частина курсу. Жінки можуть проходити практику на добровільних засадах.
Після проходження БЗВП студенти складають військову присягу, отримують сертифікат та військово-облікову спеціальність.
Автоцивілка без паперу
Невелика новація є для власників автотранспортних засобів. З 1 січня договори автоцивілки будуть укладатися виключно в електронній формі. Це вимога Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що був ухвалений в травні 2024 року.
Паперові поліси більше не матимуть чинності. Всі угоди мають бути внесені до централізованої електронної бази. Позитивним моментом вважається спрощення процедури оформлення страхування — в базі можна буде швидко порівняти пропозиції від різних компаній та оформити поліс онлайн.
Автоексперти прогнозують, що на початку нового року автоцивілка знову може здорожчати — на 10 — 20%. Це пов’язано з наближенням українського страхового ринку до європейських норм.
Будемо пити бренді і запивати ігристим
У нашому святковому меню вже давно майже немає шампанського, а тепер не буде коньяку, портвейна, хереса, мадери. Хіба тільки пляшки з такими написами привезуть із далеких земель. З 1 січня набуває чинності Закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який захищає від стороннього використання назви виноградної продукції, які пов’язані з певною місцевістю, кліматом чи традицією виноробства.
Цитуємо закон:
«З дня закінчення десятирічного перехідного періоду, встановленого статтею 208 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами — членами, з іншої сторони, використання зареєстрованих географічних зазначень вин Європейського Союзу Champagne (Шампанське), Madera (Мадера), Porto (Порто), Jerez/Xeres/Sherry (Херес), Marsala (Марсала), Malaga (Малага), Tokaj (Токай) у назвах алкогольних напоїв, що походять з України, та їх складових припиняється. Офіційні назви вин, в яких використовуються зареєстровані географічні зазначення вин Європейського Союзу, повинні бути змінені і приведені у відповідність з вимогами цього Закону. Використання похідних слів від зареєстрованих географічних зазначень вин Європейського Союзу («шампанізація», «токайський» тощо) забороняється».
Наголошуємо, йдеться тільки про назви. Самі напої нікуди не зникають і не втратять в якості, якщо замість «коньяк» буде написано «бренді», а замість «Мадери» — «вино кріплене». Натомість закон дає можливість українським виробникам закріпити за собою регіональні бренди та виводити їх на міжнародний ринок як гарантію автентичності. Для впорядкування галузі мають запровадити «Виноградарсько-виноробний реєстр» — це державна електронна система, у якій буде зібрана інформація про виноградники та виробників продукції.
А поки експерти радять купити і покласти у далекий сховок кілька пляшок з маркуванням «коньяк» — Закарпатський, Тиса, Шабо… Через багато років, коли підростуть онуки, вони стануть колекційними раритетами через етикетки.