Фото: gettyimages.com
Зустріч президента країни – не лише робочий обов’язок, а й привід для домислів. Як зустрів, як подивився, чим пригощав – мільйони глядачів розглянуть все дощенту та зроблять свої висновки. Напередодні візиту до США президента України Володимира Зеленського журналістка Коротко про дізнавалася про церемоніал президентських зустрічей і про те, як його легко зламати.
Цілий офіс для зустрічі
За дотриманням усіх формальностей зустрічі та переговорів у Білому домі стежить Офіс начальника протоколу президента США – частина Держдепартаменту, яка відповідає за організацію візитів іноземних лідерів та дотримання всіх традицій. Тобто займається тим, що й протокольні служби в інших країнах: зустрічає гостей і стежить, щоб зустріч із лідером пройшла гладко, починаючи від безпеки перших осіб з моменту прибуття в країну і закінчуючи тим, який гімн звучить першим при двосторонній зустрічі представників держав або з якого боку саджати того чи іншого гостя за обіднім столом.
Зустрічі президента США з лідерами інших країн минулого тижня, мабуть, змусили службу протоколу поламати голову. Когось Трамп зустрічав на ганку, а хтось йшов у супроводі служби протоколу, хтось взагалі довго чекав на зустріч із президентом у приймальні – і що б це могло означати?
Абдаллу Другого Трамп зустрічав, як і годиться під час офіційного візиту — з вартою та дружиною. Фото: gettyimages.com
Візит офіційний, робочий чи особистий
У правилах дипломатичного протоколу США все записано просто та зрозуміло. Якщо лідер держави прибув з офіційним візитом, президент зустрічає його особисто, часто – з усіма церемоніями на галявині Білого дому. Так, повний церемоніал із зустріччю на галявині та з оркестром було проведено для короля Йорданії Абдалли II 11 лютого цього року.
Особистої зустрічі удостоюються лідери дружніх країн – Великобританії, Японії, Ізраїлю тощо, а також ті, кому президент США просто симпатизує. Іноді глава виходить особисто зустрічати, якщо колега прибув через якусь кризову ситуацію.
У рамках робочих візитів президент США може відправити на зустріч держсекретаря, віцепрезидента або радника з безпеки. Наприклад, 2017 року Дональд Трамп відправив зустрічатися з лідерами кількох африканських країн віцепрезидента Майкла Пенса. Також президент може бути зайнятий, і тоді прийомом гостей займаються його заступники та радники, аж до співробітників служби протоколу.
Неофіційні візити можуть відбутися і без зустрічі з президентом США. Робота насамперед, а розважати гостей може і якийсь Джей Ді Венс.
Але навіть під час цілком офіційних візитів були випадки, коли глава держави не виходив на ґанок із привітанням. Служба протоколу пояснює це щільним робочим графіком президента, а любителі теорій змови бачать натяки на реальні взаємини обох сторін. Мовляв, сам не зустрічає – отже, кінець дружбі.
Але коли 13 лютого до Білого дому приїхав прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, його зустрічав не президент США, а начальник протоколу президентської резиденції. І нічого, США з Індією як дружили, так і дружать, що б вони не вкладали в це поняття.
Все це не є порушенням дипломатичного протоколу, хоч і вважається відступом від нього. Але кожен глава держави про це знає і не ображається.
Прем’єра Індії Нарендру Моді Трамп особисто не зустрічав, але поспілкувалися вони душевно. Фото: ФБ Нарендра Моді
Зустрічі з Макроном і Дудою: все не те, чим здається
На слуху зараз – зустрічі Дональда Трампа минулого тижня із главами держав. У соцмережах розходяться різні відео та коментарі, мовляв, Трамп не зустрів президента Франції на ганку, а лідер Польщі Дуда взагалі чекав його півтори години під дверима… Що б це означало і куди котиться світ – запитують і без того змучені невизначеністю останніх днів користувачі Мережі.
Насправді все просто і зрозуміло.
24 лютого президента Франції Еммануеля Макрона, який приїхав до Білого дому, зустріла начальниця служби протоколу Моніка Кроулі та супроводжувала до будівлі. Після цих кадрів російські пропагандисти вибухнули їдкими коментарями, мовляв, Трамп не вважав за потрібне вийти до гостя, кінець відносинам США та Франції!
Звичайно, збрехали. За протоколом, цього дня у Білому домі було заплановано два заходи за участю французького президента. Перший – рано-вранці, зустріч з лідерами G7. Трамп із Макроном виходили на неї відеозв’язком із Білого дому. Звісно ж, із різних кабінетів – люди зайняті, у них ситуація з Україною. А вже після полудня, коли було призначено особисту зустріч президентів, Трамп зустрічав Макрона біля дверей, як того й вимагає протокол. На зустрічі ляскали один одного по руках і колінах, демонструючи, що США та Франція поки що не перестали розуміти та підтримувати один одного.
Приблизно з таким же підтекстом розлетілася світом і інформація про довге очікування президента Польщі Анджея Дуди аудієнції у Дональда Трампа, яка тривала лише 11 хвилин.
Але розпочати треба з того, що Дуда не приїжджав до Білого дому ні з яким візитом – ні офіційним, ні особистим. Він говорив із Трампом про військову присутність США в Польщі та про припинення війни в Україні в кулуарах форуму правих партій «Конференція консервативних політичних дій», що проходила під Вашингтоном. Так, планувалося, що американо-польські переговори триватимуть годину. Але Трамп затримався у Білому домі та спізнився на захід. Оскільки його графік був серйозно поламаний, він зміг виділити Дуді зовсім небагато часу, бо ще мав виступити з промовою. І, як зауважив потім сам польський президент, поговорили нормально. Трамп пообіцяв приїхати до Польщі з візитом – тоді вони й наговоряться.
До речі, на внутрішніх робочих нарадах у Білому домі прийнято молитись. Фото: ФБ Дональда Трампа
Було діло
Черчілль у піжамі і Рейган, який заснув
Ламати дипломатичний протокол без поважних причин, звісно, ніхто не буде. Якщо хтось із представників держав йде на свідоме порушення церемоніалу – це або товстий натяк (що трапляється рідко), або вияв надмірної екстравагантності (що трапляється частіше). Історія світової дипломатії знає багато випадків, коли зустрічі з главами держав відхилялися від протоколу навмисно чи випадково.
Під час візиту до США після Перл-Харбора в 1941 році прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль запросив Франкліна Рузвельта до своєї кімнати в піжамі, диктуючи промову секретареві. Рузвельт увійшов без коментарів, а Черчілль, не зніяковівши, продовжив розмову. Протокол протоколом, але вони просто дружили.
2007 року під час візиту до Франції лівійський лідер Муаммар Каддафі зажадав встановити бедуїнський намет у саду біля резиденції президента Саркозі. У наметі проходили всі офіційні зустрічі глав двох країн. Служба протоколу була шокована, але Каддафі ось так хотів висловити свою ідентичність.
Микита Хрущов у 1961 році у Венеції запізнився на зустріч із Джоном Кеннеді. І це був не збій у розкладі, а спроба радянського лідера продемонструвати перевагу перед американським колегою.
А нинішній президент США під час своєї першої каденції у 2018 році змусив чекати на себе любимого саму королеву Великобританії. Мало того що Єлизавета II 10 хвилин маялася на спеці, так Трамп йшов перед нею під час огляду почесної варти. Зазвичай гості йдуть за монархом, а не навпаки. За рік до того на саміті НАТО Трамп відштовхнув прем’єр-міністра Чорногорії Душка Марковича, щоб вийти вперед під час фотосесії. Це було брутально, неетично і, звичайно, не за протоколом.
У 1984 році на саміті G7 у Лондоні під час виступу британського прем’єр-міністра Маргарет Тетчер президент США Рональд Рейган заснув. Хоча це і було кричущим порушенням протоколу, провина Рейгана не пішла далі жартів і карикатур.