Сержант Повітряних Сил Євген Погожих знає, що таке справжній ризик. На Харківському напрямку, під щільним вогнем ворога, він виніс пораненого побратима з-під удару ворожого FPV-дрона, попри мінометний обстріл і смертельну небезпеку.
Історію героїчного вчинку бійця оприлюднили на сторінці повітряного командування «Схід».
Село Липці, яке українські військові вдруге звільнили від окупантів, має стратегічне значення. Звідси ворог міг би вести артилерійський вогонь по Харкову, тож утримання позицій є критично важливим.
Щоденні артилерійські дуелі, атаки дронів і малих штурмових груп росіян роблять ситуацію вкрай напруженою. Логістика та ротація підрозділів ускладнені — оператори FPV-дронів ворога контролюють дороги. Саме в таких умовах сержант Повітряних Сил Євген Погожих разом із побратимами опинився під щільним вогнем, коли заходив на позицію.
Коли до місця призначення залишалося 50 метрів, ворожий FPV-дрон скинув гранату. Один з військових, боєць Повітряних Сил із позивним «Док», зазнав важких поранень. Його потрібно було терміново евакуювати.
— Побратими кричали, що це занадто ризиковано, — розповідає Євген. — Але іншого виходу не було.
Разом з товаришем він почав переносити пораненого, ховаючись за деревами. Однак російський дрон їх помітив і скоригував мінометний вогонь.
— Почалося справжнє мінометне жахіття. Міна впала за кілька метрів від мене. Дістав поранення в коліно та обличчя. Якби не засоби захисту, не вижив би, — згадує Євген.
Попри небезпеку, побратима вдалося винести до евакуаційної машини.
Українські воїни продовжують тиснути на окупантів, завдаючи їм значних втрат. За словами Євгена, мотивація українських захисників — надзвичайно висока, і кожен із них знає, за що воює.
Сержант Погожих у лавах Повітряних Сил ще з 2006 року. Після звільнення у 2019-му ненадовго повернувся до цивільного життя, але з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників. Його дружина теж служить у радіотехнічних військах, тож добре розуміє, що означає бути військовим у цей час.
Нині Євген проходить лікування. Попереду — медична комісія та рішення лікарів. Але його бойовий дух залишився незламним:
— Є за що боротися. Тож вперед — до Перемоги!
Як повідомляла АрміяInform, коли почалося повномасштабне вторгнення, Георгій — пенсіонер, військовослужбовець запасу — не вагався ні хвилини. Він одразу подав заявку на службу в прикордонну бригаду «Сталевий кордон» і повернувся до боротьби за Україну.